Команди Івана Федика та Андрія Тлумака продовжують перегони за путівки до УПЛ (Фото, відео)

Упродовж трьох днів, з 28-го до 30-го липня, поєдинками 27-го туру продовжився чемпіонат України з футболу сезону-2019/2020 серед команд Першої ліги, у складах яких грає чимало студентів і випускників кафедри футболу (завідувач – доцент Ігор Лапичак) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, а головними тренерами луцької «Волині», «Агробізнесу» із Волочиська, львівського «Руху» та «Прикарпаття» з Івано-Франківська є Андрій Тлумак, Олександр Чижевський, Іван Федик і Володимир Ковалюк відповідно, які вищу освіту здобули у стінах нашого вишу.

«Кремінь» – «Рух» – 0:1

Гол: Климчук, 78 (пен.).

Цей матч відрізнявся від усіх попередніх у Кременчуці, в яких «Кременю» вдалося завоювати неофіційний статус «грози авторитетів». З перших хвилин про рівну гру не йшлося й мови – «Рух» обступив штрафний майданчик суперника і тиснув на нього ледь не всім складом. Однак м’яч вперто не хотів залітати за спину Андрію Олійнику, який в окремих епізодах творив справжні дива.

Тільки в стартовій чверті матчу рахунок міг бути великим. Калюжний поцілив у стійку, Синиця небезпечно пробив у сантиметрах від штанги після сольного проходу зліва, Білий пробивав впритул після розіграшу стандарту, Кухаревич робив те саме з гри, але Олійник врятував в обох випадках. На місці був воротар і в ряді інших епізодів, а ось той же Микола Кухаревич від надлишку бажання себе проявити, навіть ледь не відправив до лікарні захисника суперника, якого нокаутував ударом через себе, не вдаривши при цьому по м’ячу.

«Кремінь» також періодично намагався вщипнути суперника на контратаках, але рідкісні переходи центру поля в їхньому виконанні вдавалося львів’янам погасити задовго до воріт Мисака, так що залишалася надія у господарів лише на рідкісні стандарти. Однак варто згадати і епізод в дебюті, коли Євген Мурашов дальнім ударом досить ґрунтовно потривожив воротаря суперника.

У дебюті другого тайму Олійник вперше помилився, в боротьбі з Синицею випустивши м’яча з рук. Однак підстрахував захисник, який вибив круглого з лінії воріт. Знову в центрі уваги був Олег Синиця, коли продавив Анатолія Клюса і вискочив на побачення з воротарем. Але холоднокровності гравцеві «Руху» в цьому епізоді не вистачило – м’яч пройшов набагато вище воріт.

Виникали моменти і у господарів, Олег Марчук пробив здалеку, що доставило неприємності Роману Мисаку, який не зміг утримати м’яча в руках. В цілому після перерви моментів у «Руху» було вже трохи менше, проте в одній з атак Курелєх збив Климчука у власному штрафному майданчику і сам потерпілий все ж пробив Олійника з точки – 1:0. До речі, саме Юрій забив переможний м’яч у львівській грі першого кола між цими командами. Причому тоді він також реалізував пенальті під завісу поєдинку.

У кінцівці повеселив нечисленну публіку Олійник, який ще на 87-й хвилині пішов у чужий штрафний майданчик на подачу зі стандарту. Вирішив не відставати від колеги і Мисак, який приліг з м’ячем в руках, явно не проти потягнути час...

 

«Волинь» – «Металург» – 5:0

Голи: Кожанов, 11, 47 (пен.), Чачуа, 27, Сад, 74, Кобзар, 84.

Є стійке відчуття, що перед звітним матчем випускнику ЛДУФК Андрію Тлумаку не потрібно було зайвий раз мотивувати своїх гравців. Знатний ляпас від «Агробізнесу» і так привів «Волинь» до пуття. Під гарячу руку «хрестоносців» потрапив запорізький «Металург». Молоді футболісти проводили вже третій матч за десять днів і це все, що потрібно знати про їх фізичну готовність.

Швидка двійка від «Волині» вже в першому таймі вирішила долю гри, відправивши суперника в глибокий нокдаун. Спочатку господарі провели ідеальну комбінацію, якою би захопився й сам Арсен Венгер. Рябов, Куліш і Кожанов передачами в дотик вивели на удар останнього і той, з властивим йому холоднокровністю пробив повз Леонідова. 16-й гол Дениса в цьому сезоні, який дуже прагне знову пограти в УПЛ. Другий точний удар вийшов не менше красивим. Випускник нашого Університету Амбросій Чачуа виконав штрафний метрів з 35-ти, потужним ударом пробивши у дальній від воротаря кут – 2:0. Ніякого рикошету не було – чистий гол від Амбросія.

Мало того, що у «Волині» виходило багато чого, так суперник ще й намагався всіляко допомагати. Минуло рівно 67 секунд з початку другого тайму, як захисник «Металурга» зіграв рукою у штрафному і привіз пенальті. А далі знайома картина: Кожанов у м’яча, потрібної сили і точності удар, воротар не при справах – 3:0.

Отримавши перевагу в три м’ячі господарі вирішили заспокоїтися. Зрозуміти їх можна, навіщо надривати жили, якщо перемога вже в кишені, а попереду багато важливих матчів. Розслабленість волинян дозволила «Металургу» провести кілька атак. Здавалося, що у них буде шанс на гол престижу, але вони пропустили четвертий. Сіаваш, який вийшов на заміну, однією передачею вивів Сада на побачення з голкіпером, який без проблем відправив круглого в сітку. Після до загального торжества приєднався і Богдан Кобзар, який прорвався по флангу і спокійно реалізував момент – 5:0. Чи потрібно щось ще додавати? Впевнена перемога команди Андрія Тлумака, яка виводить їх на четверте місце. Попереду три тури і цілком реальний шанс на УПЛ.

 

«Прикарпаття» – «Агробізнес» – 0:1

Гол: Семенець, 33.

Карантинні норми в Першій лізі відходять у минуле. Такий висновок можна зробити, якщо звернути увагу на присутність глядачів на стадіоні «Рух» в Івано-Франківську. Інколи можна було почути гучне «При-кар-пат-тя!». Та попри появу глядачів у ФК «Прикарпаття» чомусь не знайшлося нікого, хто б міг коментувати матч «Команди рідного краю» на власному ж YouTube-каналі – глядачам довелося переглядати гру лише під вигуки тренерів і гравців.

А подій на полі для коментування вистачало. Агресивно більшу частину матчу провели гості з Волочиська, як фаворити матчу. Спершу була небезпечна атака по правому флангу, після якої м’яч, здавалось, дзенькнув по штанзі воріт Андрія Новака. У іншому випадку красиву передачу з середини поля отримав Роман Гагун – одним дотиком він прострілив повз Новака і дав нагоду Богданові Семенцю тут же забивати. Проте той взявся зупиняти м’яча і згубив момент – пробити в порожні ворота йому вже завадили. Ще в одному випадку Іван Когут після хорошого скидання Юхимовича пробивав з кількох метрів, але на заваді стала рука кіпера Новака.

«Орли» відповіли небезпечними штрафними, де була надія на другий поверх – але в одному випадку «шапку» з голови форварда зняв кіпер гостей, випускник ЛДУФК Олег Мозіль, а в іншому просто не знайшлося кому добити м’яча у ворота «Агробізнесу».

Підопічні Олександра Чижевського, який також вищу освіту здобув у стінах нашого вишу, виглядали агресивніше за господарів і при підборі м’яча, і в атаці. Тому логічним був гол: Сергій Семенюк з правого флангу дав красивий пас на забігання Семенцю, а Богдан, опинившись між двох захисників, додав «газку» й пробив під праву штангу: м’яч «смачно» буцнувся об неї і залетів у ворота.

Після голу якийсь час виглядало, що «орли» стали «синичками» – ніякої агресії! «Соколами» на їх фоні почувалися гравці «Агробізнесу». Отак, ніби з нічого, виникла і найкраща нагода франківців у матчі: перехоплення м’яча в центрі й швидкий вихід в атаку одразу трьох гравців. Футболіст на лівому фланзі побачив Кузьмина на протилежній половині й дав чудовий пас, але Роман повернувся до «режиму синички» й пробив дуже легко.

У другому таймі «Агробізнес» здебільшого «сушив» гру, хоча мав один хороший момент збільшити перевагу: після прострілу Черненка міг забивати Юхимович, але його удар з кількох метрів перевів на кутовий Новак. А атаки «Прикарпаття» більше скидалися на навалу із навісами. А ще була велика кількість порушень правил. З моментів можна хіба згадати непоганий удар зі штрафного Романа Дитка і його ж постріл на 90-х хвилинах, коли в боротьбі не зумів завдати завершального удару. Тож за підсумком матчу «Агробізнес» набирає переможну ходу, а для «Прикарпаття» це вже четверта поспіль поразка.

 

«Минай» – «Гірник-Спорт» – 1:0

Гол: Пиняшко, 43.

Судячи з двох замін, виконаних Василем Кобіним ще до перерви, тренера «Минаю» не влаштовувала гра його команди в матчі проти «Гірника-Спорт». Закарпатці володіли ініціативою, але гостроти створювали мало. Це турбувало тренера, бо «Гірнику-Спорт» «Минай» програв у першому колі, тому потребував не просто перемоги. Потребував помсти, читай – перемоги впевненої й безальтернативної.

А майже увесь перший тайм «Минай» безрезультатно кружляв навколо воріт суперника наче хижак біля нірки потенційної здобичі. Нірка була вузенька – оборона щільна. Удар Ткачука, удар Оринчака, удар Жичикова, дві спроби Пиняшка, заблокований удар Нурієва, зірваний через офсайд вихід капітана на ворота. Практично – усе. Гості відповіли ударом по воротах Поповича на початку першого тайму, але переважно думали лише про оборону. Так гра й тривала, аж поки в хід не пішли заміни.

Не можна пов’язувати успіх минайців (забитий гол) безпосередньо з корективами, внесеними Василем Кобіним з тренерського містка. Але якраз після тренерських рішень «Минай» організував позиційний наступ лівим флангом. Стасюк подав, м’яч влучив в груди Суханову й відлетів до Чепелюка. Той незручно повернув партнерові, тому з власного штрафного Суханов вибивав абияк. Вибив на ногу Пиняшку. Василь ударом з правої «закрутив» м’яча в дальній кут – 1:0. Трудовий гол, трудова перевага.

Однак дуже швидко ця перевага в другому таймі могла розтанути. «Гірник-Спорт» розпочав другу 45-хвилинку потужно й ледь не забив зусиллями Лозового та Герасимця. Ледь – це поправка на точність, бо обоє не влучили по воротах зовсім трохи. Лише ближче до середини тайму «Минай» заспокоїв гру біля власних воріт, хоча контратаки від суперника все ще проходили. Але вже й закарпатці створювали моменти зусиллями Пиняшка, Ахмед-заде, Книша та Стасюка. Для учасників поєдинку та вболівальників команд це був нервовий матч, для нейтральних глядачів – цікава «заруба».

В принципі, Стасюк міг закривати гру ще в першій половині другого тайму. А як не він, то Шпак в районі 70-ї хвилини. Шанси були суперзручні, проте минайці вирішили лоскотати Кобіну нерви до кінця. Хоча коли Книш влучив у стійку, тренер «Минаю» не міг не прокручувати в голові постулат «не забиваєш ти – забивають тобі». Момент для карми був у Олексія Бойка, але акцентовано пробити той не зумів. А на компенсованих хвилинах він же заштовхав м’яча в сітку, але з порушенням правил проти Поповича. Так, принаймні, розсудив арбітр. Вже був фінальний відрізок матчу, тому «Минай» вхопився за результат кігтями. Нурієв навіть міг подвоїти перевагу, але господарі вдовольнилися мінімальною перевагою.

Помста вийшла такою собі, але три очки – повноцінні. І ці три очки можуть стати серйозною опорою «Минаю» на шляху до УПЛ. Закарпатці – в лідерах, а до кінця чемпіонату – лише три тури.

 

«Авангард» – «Черкащина» – 2:1

Голи: Мірошник, 41, 85 – Нечай, 45+1.

Запорізький конфуз в минулому турі (поразка «Металурга» з рахунком 1:3), не залишав «Авангарду» вибору – потрібно було відновлювати репутацію і перемагати. Так, команда з Краматорська не має додаткових цілей в сезоні, але негоже міцному колективу двічі поспіль втрачати очки з аутсайдерами. «Черкащина» ж просто чекає найближчих матчів плей-оф проти представника другої ліги і давно змирилася зі своїм останнім місцем. Все говорило про те, що в звітному матчі є явний фаворит.

Матч почався в неспішному темпі, а моментів в перші 15-20 хвилин практично не було. Всьому виною спекотна погода в Краматорську. До початку гри стовпчик термометра перевалив за 30 градусів і командам дійсно було непросто. Як би там не було, активніше виглядали господарі, в той самий час як «Черкащина» просто оборонялася і робила рідкісні закидання на Тарануху, які ні до чого не приводили. Гол «Авангарду» прийшов після стандарту – Собко навісив в штрафну, Сеницький скинув на Мірошника і той без особливих перешкод головою пробив у порожні ворота.

Забитий м’яч трохи розслабив «Авангард» і підопічні Олександра Косевича вирішили просто дограти до перерви, мінімально ведучи в рахунку. За це вони були покарані на останніх секундах тайму. Воротар краматорчан, судячи з усього, заздалегідь захотів відправитися в роздягальню і сильно висунувся з воріт. Нечай, який стояв у центрі поля, миттєво оцінив ситуацію й ідеальним парашутом закинув м’яча Денчуку за комір – шедевр. Відразу після цього суддя відправив команди до роздягалень.

Другий тайм «Авангард» провів гірше першого. Можливо, причина в обороні суперника, яка практично не допускала помилок і блокувала всі потуги господарів. Хороший шанс втратив Мурза, який вийшов підсилювати команду по ходу поєдинку. Артур вийшов на побачення з голкіпером і пробивав практично напевно, але Старченко в останній момент перевів удар на кутовий.

А ось у Мірошника під кінець вийшло. Вдруге за матч Роман в стилі Гаррі Кейна опинився в потрібному місці і в потрібний час, переправивши удар в порожні ворота. Погодьтеся, не так часто побачиш «дубль» у виконанні центрбека. Всім було зрозуміло – це перемога. Вистраждані три очки, які дозволяють «Авангарду» впритул наблизитися до кризового «Металіста 1925».

 

«Миколаїв» – «Металіст 1925» – 3:2

Голи: Яворський, 12, 51, 72 – Поспєлов, 42, Вентура, 62.

При В’ячеславі Хруслову харківський клуб повторює ті ж помилки, які коштували роботи Андрію Демченку. Цього разу «Металіст 1925» жахливо зіграв в обороні, що дозволило єдиному форварду суперника оформити «хет-трик».

Обидві команди здивували складами. Ілля Близнюк вирішив знову провернути фокус з досвідченими гравцями, які виходять з лавки в другому таймі, залишивши Ковальова і Войцеховського в запасі. У харків’ян же в стартовому складі вийшли два нападники, причому другим був номінальний лівий вінгер Лукас Вентура. А ось його місце на фланзі зайняв не хтось із хавбеків, а Олександр Осман, що при Демченку грав крайнього захисника.

З перших хвилин стало ясно, що схема «Металіста 1925» працює дуже слабко, а от план на гру від «корабелів» себе виправдовує. За кількістю створених моментів господарі швидко вийшли вперед, а один з них навіть став гольовим. Довга діагональ на лівий край штрафного, пас в центр і Вадим Яворський, зігравши на випередження, скерував круглого в сітку. Надалі у «Миколаєва» також було більше небезпечних епізодів, здалеку пробивав Яворський, допомагав Вадим і передачами партнерам. Біля воріт же Агаларова можна згадати хіба постріл Лукаса Вентури, який все ж мети не досяг.

Був кращим «Миколаїв» і в кінцівці першого тайму, коли лише диво рятувало гостей від другого пропущеного м’яча в деяких моментах. Так що гол Поспєлова ударом головою після навісу Ямполя з «корнера» виявився трохи нелогічним. Правда він дозволив «Металісту 1925» піти на перерву при непоганому для себе рахунку, враховуючи те, як розвивалися події до перерви.

Уже в дебюті другої половини матчу Близнюк почав вводити підсилення. Войцеховський замінив Черепущака, але другий гол забив не Владислав, а знову Яворський. Вадим виявився першим на добиванні, після того як потужний постріл Паламаря прийняла на себе штанга. Сидоренко виявився в тому епізоді не при справах і «Миколаїв» цілком закономірно знову повів у рахунку.

Хруслов відреагував на пропущений м’яч подвійною заміною, освіживши позиції на флангах. Проте, гострішими в атаці і далі виглядали «корабели», яких здорово підсилив Войцеховський за підтримки і без того активних Паламаря і Кравченка. Господарі зовсім не соромилися грати проти «Металіста 1925» першим номером. І знову гол слобожанців виник з нічого – Лукас Вентура за рахунок дриблінгу обіграв Ляшевського і пробив під опорну ногу воротарю. Індивідуальна помилка захисника «Миколаєва», яка звела нанівець всі зусилля партнерів попереду.

Однак було б прикро, якби всі зусилля підопічних Близнюка в атаці не увінчалися успіхом знову. Яворський головою матеріалізував навіс партнера справа в гол, а центральні захисники «Металіста 1925» знову спізнилися до епізоду і не змогли зіграти на випередження. Від безсилля Лукас Вентура грубо зіграв проти Аміра Агаларова, за що був одразу ж вилучений арбітром зустрічі з поля.

Ілля Близнюк цього разу вирішив не повторювати минулих помилок і все ж випустив Пороха замість Паламаря, зміцнивши центр захисту кількісно. Навіть діючи в більшості, «корабели» вирішили зіграти на утримання переможного рахунку. Втім, засуджувати їх за це рука не піднімається, свої три очки «Миколаїв» повністю заслужив, в той час як «Металіст 1925» закономірно залишився ні з чим.

 

«Чорноморець» – «Балкани» – 2:2

Голи: Сікорський, 13, Юречко, 89 (авт.) – Фаюк, 17 (пен.), Болокан, 84.

«Чорноморець» ледь врятувався від поразки «Балканам», яка стала би першою для керманича «моряків» Сергія Ковальця біля керма команди на своєму полі. Для гостей це зайва підмога в боротьбі за виживання, одесити ж втратили шанс піднятися на дев’яте місце.

Як виявилося, Сергій Ковалець просто надав відпочинок Хамелюку і Брагару в минулому матчі, так як обидва півзахисники з’явилися зі стартових хвилин проти «Балкан». У гостей несподіваною стала хіба що поява з перших хвилин Додо і Вадима Златова. Але на те були причини у вигляді дискваліфікації Ільницького та Опрі.

«Чорноморець» проявив максимальне бажання з перших хвилин, що вилилося в жовту картку для Остапенка, але в той же час принесло вельми оперативно і гольові дивіденди. Брагару обіграв Юречка, віддав на Авагімяна і Артур пробивав впритул. Лободров впорався зі спробою забити у виконанні гравця суперників, але Ігор Сікорський з метра все ж вбив круглого в сітку – 1:0.

Однак довго вести в рахунку господарям не довелося, подача зі стандарту з лівого флангу призвела до гри рукою Зубейка і арбітр вказав на точку. Андрій Фаюк обіграв воротаря суперників з пенальті і встановив рівновагу – 1:1.

Одесити і далі з легкістю створювали моменти, але так само легко їх тринькали. В цілому відчувалося, що голи в цей вечір ще будуть і це лише питання часу. Проте, після жвавого дебюту команди ніби як втомилися і почали діяти більш обережно в плані креативу.

У другому таймі характер гри змінився не сильно – «Чорноморець» тримав м’яч і намагався створити моменти, але в найвідповідальніші миті захисникам «Балкан» вдавалося зупиняти атаки опонентів. На останні 25 хвилин Андрій Пархоменко навіть ризикнув перейти на схему з двома форвардами, випустивши Тропанця замість Платунова.

Власне, саме Болокан з Тропанцем, що вийшли на заміну, й створили другий гол гостей. Василь віддав направо на Дмитра, а той прибрав на замасі по черзі двох захисників «Чорноморця» і пробив у ближній кут. Олексій Паламарчук намагався врятувати команду, але відбити м’яч поза межами сітки не зумів – 1:2.

І все ж господарям вдалося заштовхати в сітку суперника ще один гол. Після розіграшу стандарту м’яч отримав Микицей, викотив його направо на Зубейка, після прострілу якого Юречко зрізав круглого у власні ворота – 2:2. Нічийний рахунок не дозволив «Чорноморцю» обійти «Гірник-Спорт» і одесити й далі займають лише десяте місце в турнірній таблиці. «Балкани» ж ще на одне очко віддалилися від запорізького «Металурга» в спробі уникнути зустрічей з липоводолинським «Альянсом» в стиковому раунді за місце у Першій лізі.

 

«Оболонь-Бровар» – «Інгулець» – 1:1

Голи: Батальський, 45 – Загальський, 88 (пен.).

Чудово й ефектно матч розпочали гості. Видавалось, що вони грають у себе вдома – не пасував до картини матчу хіба банер «Живчика». Гравці центру поля «червоно-жовтих», капітан Владислав Лупашко та Євген Запорожець, вигравали усі підбирання в суперників, Савченка з Валєєвим, і розпочинали все нові атаки петрівців. На користь атакам «Інгульця» йшли помилки в простих ситуаціях лівого оборонця киян Юрія Мате. Постійно видавалось, що броварі грають у меншості. У захисті «Інгулець» постійно йшов у колективний відбір, а проти Батальського цього виявилось достатньо.

Такі вдалі дії в обороні розв’язали руки гравцям атаки: після навісу з кутового захисник Кучеренко красиво пробивав головою приблизно з 11-метрової позначки – м’яч вдарився об газон, але Федорівський зіграв надійно. Одразу за хвилину Лупашко вивів Сітчінаву на побачення з тим же Федорівським, але Ніка вдарив сильно і... зависоко. Непоганий момент мав і найкращий гравець Першої ліги минулого місяця Олександр Мішуренко – пробивав у дотик після пасу правого оборонця Балана, та й у цьому моменті броварів врятував кіпер.

А тоді сталося фатальне для «Інгульця»: Сітчінава задалеко відпустив м’яча і вдарив по нозі центрбека киян Микиту Безуглого – у того аж гомілкостоп вигнувся. Суддя Віталій Романов показав жовту картку, а після перегляду епізоду VAR – вилучив грузинського легіонера «Інгульця».

Ця подія спричинила якусь невидиму тріщину в грі «Інгульця». Але невидиме стало явним для гравців «Оболонь-Бровар»: опорник Савченко у боротьбі віддав передачу вперед, Гуськов пропустив, а Батальський вийшов на побачення з Шустом і першим же ударом своєї команди за увесь тайм забив гол – 1:0.

Хоча вболівальники петрівців за стадіоном тримали плакат з написом «Вилучення – не вирок», але після перерви, видавалось, та сама тріщина «Інгульця» стала ще більшою, у команди розладналась гра в атаці. Постійні поспіхи нагадували рибку, яку витягли з води, а вона продовжувала раз за разом хапати повітря. «Оболонь-Бровар» притім виглядав... рибалкою із сачком. Команда Валерія Іващенка заволоділа ініціативою, створювала хороші моменти: зі штрафного красиво пробивав центрбек Василь Білий, Слободян організував Гутті побачення з Шустом, а Мединський пробивав по рамці, в якій стояв лиш центрбек Кучеренко – справжній герой гри в обороні у цьому матчі. Чого ще броварам забракло для забитого голу? Ага, мабуть, щоб петрівці самі завели м’яча в свої ворота.

Ще більше «Інгулець» підкосив незарахований гол Олександра Мішуренка після подачі – красиво замкнув у дальній кут. Та Віталій Романов почаклував із Арановським VAR-«телевізором» і вгледів офсайд у нападника.

Суттєво пожвавилась гра петрівців з виходом на заміну Щедрого і Коробки. Хлопці Лавриненка в меншості (!) фактично замкнули «Оболонь-Бровар» на своїй частині поля. А після навісу зі стандартного положення у штрафний броварів у верховій дуелі центрбеків Василь Білий поклав руку на плече Андрія Семенка. Той шукав головою м’яча, а знайшов лікоть суперника – полилась кров, а Андрія довелось замінити. Суддя Романов передивився VAR й ухвалив рішення: пенальті і друга жовта Білому. 11-метровий реалізував Ігор Загальський – кіпер Федорівський вгадав напрямок удару, але той був надто сильним – 1:1.

На останніх секундах матчу «Інгулець» міг ще й вирвати перемогу: Коробка після розіграшу красиво відіграв кількох броварів і викотив під удар Балану, а той вдарив фатально-жахливо – такого дітям показувати не варто. Тож «Інгулець» після нічиєї поступається першим місцем у турнірній таблиці «Минаю», а «Оболонь-Бровар» залишає хіба зовсім примарні шанси на те, щоб поборотися за місце в УПЛ. До кінця чемпіонату залишаються тільки три тури.

 

ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ ПІСЛЯ 27-ми ТУРІВ:

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ