Микола Княжицький у ЛДУФК: «Маємо пройти шлях творення європейської держави»

Напередодні, 2 липня 2019 року, відбулося засідання Вченої ради Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Ректор Університету, професор Євген Приступа представив ректорату та професорсько-викладацькому колективу поважного гостя – Миколу Княжицького, українського журналіста, народного депутата України 7-го та 8-го скликання, голову Комітету Верховної ради України з питань культури і духовності, кандидата в народні депутати України по мажоритарному округу №116 м. Львова.

В рамках зустрічі обговорили актуальні проблеми, прозвучало близько двох десятків запитань, зокрема, щодо «Закону про мову», виховання молоді і її активності у творенні держави, міжнародну політику, об’єднання патріотичних сил...

«Нам кажуть, що закон про українську мову обмежує вживання російської мови. Хоча це закон про УКРАЇНСЬКУ мову! В Конституції України є норма: функціонування української мови має бути забезпечено законом. І ми зробили це відповідно до Конституції про функціонування української мови як державної. Юридичних підстав для скасування закону немає», – наголосив Микола Княжицький.

«Ми багато робили для української культури. Але де зараз молодь? В соціальних мережах. Колись думали, що ці інформаційні засоби допоможуть будувати демократичну країну і уникнути диктатури. Але є багато маніпулятивної, негативної інформації. Держава має захищатися. Світ змінюється. Змінюється політичний ландшафт. Інші політичні сили перемагають не лише в Україні. Але одна справа, коли це відбувається в країні, яка побудувала свою державність, інша – в молодій країні, яка веде війну. Тому велика відповідальність тих, хто працює з молоддю, – зазначив Микола Княжицький, – «Нові обличчя» – хто це має бути? Це гасло вносить розкол у національну патріотичність. 68% депутатів парламенту були обрані вперше. Чим це не «нові обличчя»? Наприклад, ваш колега Микола Величкович. Пригадую, коли займався медіа, ми робили з ним перші програми про бойовий гопак».

«Щодо міжнародної співпраці, всі відзначають, коли Президентом України був Петро Порошенко, йому вдавалося дотримуватися головного принципу нашої зовнішньої політики: «Нічого про Україну без України». Що мають сказати західні лідери, якщо українці вирішать: «досить того, щоб припинити вогонь». У дочасних виборах до Верховної ради України є водночас важливість і велика небезпека. Для кожного політика результат виборів є платою за помилки, зроблені до цього. Замало п’яти років, щоб змінити державу, – підкреслив Микола Княжицький, – Будь-який новий протест чи новий Майдан – це виклик, жертви... І треба зробити все, щоб цього уникнути і досягти українських цінностей і цілей. Маємо пройти болючий шлях творення європейської держави».

На завершення Микола Княжицький попросив підтримати у соціальних мережах звернення до Президента України про те, щоб підписати закон про визнання і державну підтримку «Пласту», адже велика роль у вихованні й гартуванні молоді належить українським молодіжним організаціям, зокрема «Пласту».

В рамках зустрічі виступив професор кафедри гуманітарних дисциплін Олег Гринів: «У 1996 році була закладена міна у нашій Конституції у вигляді положення: «Держава не підтримує жодної ідеології». Але в Європі та інших країнах жодна держава без цього не існує. В нас обмежують викладання дисциплін, які виховують патріотизм українців. Історії України не треба, бо вчили в школі. Але це українська культура. Сьогодні потрібно орієнтуватися на відсіч і нову боротьбу. Історію держави творить 5% громадян, а в нас таких трохи більше...».

Як зазначає Ярослав Тимчак, завідувач кафедри олімпійської освіти, відповідальний за виховну роботу ЛДУФК: «Професор Валентин Мороз говорив: «Нація – категорія вічна». Кожна держава і народ – це певною мірою історія, а певною – міф, який відповідає на питання «Хто такі українці?». Держава, інтелігенція сама створює цей міф, те, що може дати поштовх культурі. Це ідентичність українського народу. Треба чітко дивитися у майбутнє і формувати вектори будівництва нашої української національної ідентичності: культурний, політичний, економічний, законодавчий...».


Іванна Литвинець, 
культурно-мистецький відділ 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ