Олександр Чижевський: «Ми не відходимо від свого стилю, і це додає впевненості нашим гравцям»

Головний тренер лідера чемпіонату України з футболу серед клубів Першої ліги «Агробізнесу» з Волочиська, випускник Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Олександр Чижевський підсумував рік, що минув, і поділився планами на новий.

В українському футболі виступ у Прем’єр-лізі сільських команд стає справою звичною. Першовідкривачем став «Колос» з Ковалівки, який за п’ять років подолав шлях від чемпіонату в Київській області до УПЛ. За підсумками сезону-2019/2020 наша футбольна еліта поповнилася ще одним представником сільської місцевості – «Інгульцем» з селища Петрове. І ось вже стукає в двері вищого дивізіону ще одна команда – «Агробізнес» з невеликого містечка Волочиськ з населенням близько 19 тисяч людей, створений всього лише в 2016 році. За чотири роки «Агробізнес» зробив ривок від аматорів до лідера Першої ліги.

– Як оціните рік, що минає, для себе і команди?
– Як для мене і команди, минулий рік можна оцінити позитивно. Навесні почався карантин, і звідси труднощі, які тривають донині. Тільки вдуматися – в чемпіонаті ми не грали цілих сім місяців. Але, тим не менш, команда показала якісну гру і зайняли в підсумку четверте місце, поступилася третім, яке давало право вийти в УПЛ «Інгульцю», лише за різницею м’ячів. Не минуло й місяця, як почався новий чемпіонат, практично без паузи, без можливості якісної підготовки. Якщо брати осінню частину сезону, то також можна занести в скарбничку як позитив, бо команда перед зимовою паузою фінішувала першою. Так, спочатку стартували не дуже, але на це є об’єктивні причини – три провідні гравці залишили колектив, і на той час ми не змогли відразу ж знайти їм заміну. Пізніше гравці, які були на заміні, отримали шанс, відчули впевненість у своїх діях, команда почала набирати очки, і в кінцівці видала семиматчеву переможну серію в першості. Восьмою виявилася перемога в Кубку. Тож все йде за планом.

– У минулому сезоні, на відміну від нинішнього, не було завдання пробитися в еліту. Від першого місця ви відстали всього на два очки, а з «Інгульцем» ви набрали по 60, і лише за різницею м’ячів посіли четверте місце, що не дозволило підвищитися в класі. А якби фінішували в трійці?
– У той час наш президент всюди говорив, що у нас немає завдання увійти в Прем’єр-лігу. І в разі, якщо б дійсно посіли третє, рішення було б виключно за президентом, грати в вишці або ще на рік залишитися в Першій лізі. Я не виключаю варіанту, що Олег Собуцький міг би в підсумку і сказати, що ми будемо продовжувати наш шлях в Прем’єр-лізі. Наша справа грати! Як тільки я прийшов в команду, домовилися з футболістами, що ставимо собі за мету постійно підніматися вище в турнірній таблиці. Чим вище ми будемо, тим більший попит на футболістів, і вони в першу чергу це розуміють. Якщо команда перебуває в середині або внизу таблиці, то ніхто не зверне на них увагу з команд Прем’єр-ліги. А це їхнє майбутнє і хороші перспективи.

– Як ви сказали, старт вийшов невдалим, і на те були причини – втрата трьох провідних футболістів. У другому турі програли «Металісту-1925» (0:1), в четвертому – «Волині» (1:2), в сьомому – «Оболоні»(0:1), і у восьмому – «Вересу» (0:2). Після цих поразок не було думки, якщо ми програємо прямим конкурентам, що ж нам тоді робити в Прем’єр-лізі?
– Абсолютно ні. Якщо проаналізувати програні матчі, то ми повністю перегравали наших суперників. З «Оболонню» була дитяча помилка воротаря – випустив м’яч з рук. З «Металістом-1925» також домінували всю гру на полі, що підтверджують дані Wyscout. З «Вересом» пропустили після стандартів. Начебто дрібниця, але з таких дрібниць виходять поразки. Проти «Волині» грали в меншості, але попри це перегравали опонента. У плані гри я залишився задоволений діями підопічних. Після «Вереса» нас, як то кажуть, прорвало – в семи матчах багато забивали і мало пропускали. Напевно, потрібен був час, щоб невдала смуга пройшла. У другому колі у нас є перевага, що всіх кривдників ми приймаємо вдома. Правда, навіть не знаю, де нам краще грати – вдома чи на виїзді. Найкомфортніше – на хороших полях.

– У цьому сезоні однозначне завдання – вихід в УПЛ, чи не так?
– Так. Як я вже сказав, Олег Собуцький в тому сезоні говорив, що у нас немає завдання виходу в еліту, то в теперішній ситуації вже з’явилася конкретна мета.

– В цей же час рік тому в розмові із Сергієм Лавриненком, коли «Інгулець» прагнув до еліти, наставник сказав: «Перед нами стоїть завдання вийти в Прем’єр-лігу, але не факт, що ми до неї готові». А «Агробізнес» готовий бути гідним суперником в Прем’єр-лізі?
– Залежно від того, в якому плані дивитися. В ігровому і інфраструктурному – це різні речі. В ігровому ми готові, з урахуванням того, що є ще час підготуватися. А якщо брати інфраструктуру клубу, то поки це на стадії становлення. Але президент готовий розвивати інфраструктуру, можливо не відразу, все поступово, особливо буде стимул, якщо ми дійсно опинимося там, куди прагнемо. У плані є проект будівництва нового стадіону.

– Так, поки немає стадіону, що відповідає критеріям проведення матчів УПЛ. А база є?
– Є тільки тренувальне поле, а бази поки також немає. Президент хоче біля стадіону побудувати корпус, і на сьогоднішній день це питання вирішується з місцевою владою.

– А де ж живуть футболісти?
– На квартирах. Поки стадіон служить замість бази. Там ми збираємося, є кафе, тренажерний зал, необхідні умови для функціонування команди. За умовами регламенту в чемпіонаті клуби УПЛ повинні мати команду U-19, незабаром може додатися жіноча команда, і поки не вирішено питання з U-21, ходять дискусії про доцільність участі цього віку. Також потрібно шукати, з ким укласти договір, так як своєї повноцінної футбольної школи немає. Школа почала розвиватися, але тільки молодші групи.

– У разі виходу в Прем’єр-лігу, де плануєте грати?
– Або в Тернополі, або в Хмельницькому, якщо там стадіон відповідатиме критеріям проведення матчів УПЛ.

– Які плани підготовки команди до другого кола чемпіонату?
– Збираємося 17-го січня. Здамо тести на Covid-19, і хто виявиться здоровим, приступимо з ними до роботи. У перших числах лютого запланований збір в Туреччині, де пробудимо майже місяць, і повернемося до кубкового матчу з «Шахтарем». Але багато що залежить від пандемії.

– Як на рахунок кадрової ситуації. Посилення плануєте?
– Тільки точкові позиції, які нас цікавлять. Брати гравців пачками на перегляд – цього робити не будемо.

– Які позиції потребують зміцнення?
– Права та ліва бровки. І якщо знайдемо хорошого нападника, також не відмовимося. Але він повинен бути сильнішим за тих, які є в команді.

– За показниками забитих м’ячів, в 15 поєдинках 29 влучень в ціль, «Агробізнес» в лідерах. Це говорить про те, що команда грає більше в атакуючий футбол?
– Ми не граємо другим номером, яким би не був суперник, і не підлаштовуємось під нього. Ми граємо в свою гру, атакуючу та комбінаційну, наскільки нам дозволяє це робити суперник.

– Тобто немає виїзної та домашньої моделі.
– Ми не відходимо від свого стилю, і це додає тільки впевненості нашим гравцям. Може, дай Бог, вийдемо в еліту, там буде інший футбол, який змусить нас варіювати тактикою.

– Кубковий матч 1/8 фіналу проти «Ворскли» був першим тестом для команди. Полтавці грали основним складом, що говорило про серйозність пройти далі. Але ви виграли у фіналіста останнього розіграшу з рахунком 1:0, причому на його полі. Це до ваших слів про користь грати на виїзді. Як вдалося перемогти досить міцну «Ворсклу»?
– На такі матчі – проти команд Прем’єр-ліги – не потрібно особливо налаштовувати хлопців. У таких поєдинках за ними стежать скаути, фахівці, і це тільки великий плюс для них. Це крок вперед в їх футбольній кар’єрі. Як я говорив, ми прагнемо грати в свою гру, може конкретно в цьому матчі нам більше пощастило. Боженька допоміг нам, що воротар парирував пенальті. Якщо з «Оболонню» Мозіль допустив ляп, то з «Ворсклою» він виручив, і я разом з командою вдячний йому за це. Головне завжди вірити і довіряти гравцям в будь-яких ситуаціях. Я не можу сказати, що полтавці переграли нас в ігровому плані. У нас був вихід один на один, але не реалізували гольовий шанс. Тому, вважаю нашу перемогу зовсім не випадковою.

– Після перемоги над «Ворсклою» ви сказали, що хочете на наступному етапі зустрітися з грандом. Ваші мрії збулися – до вас їде «Шахтар».
– Так, маємо гранда, він грає в атакуючий і комбінаційний футбол, всі футболісти люблять, і вміють «повозитися» з м’ячем. Нам в першу чергу потрібно бути готовим фізично. За рівнем контролю і володіння м’ячем «Шахтарю» в чемпіонаті немає рівних.

– Яка різниця в ігровому плані існує між Першою та Прем’єр-лігою?
– У Прем’єр-лізі футболісти більше грають в комбінаційний футбол, немає цієї постійної боротьби. У Першій лізі є багато команд, що нав’язують силовий футбол.

– Якби довелося поїхати на стажування в закордонний клуб, щоб ви вибрали? Який європейський чемпіонат подобається?
– Із задоволенням би поїхав в Англію, у клуб «Манчестер Сіті» до Гвардіоли, або в «Ліверпуль» до Клоппа. Подобається манера «Сіті» грати через короткий і середній пас. Вони грають не пас заради пасу, а все роблять в завершальній стадії з ударом. Можна контролювати м’яч на своїй половині поля, але без результату. Мені цікаво, коли м’яч переходить в середню зону, а потім в третю атакуючу і там доходить до завершальної стадії. Мені не подобається футбол, коли грають на високого нападника, де йде постійна боротьба, скидання, підхоплення і так далі. Я хочу, щоб команда думала і домагалася результату.

– Хто лідер вашої команди?
– Не хотів би когось конкретно виділяти, бо вся команда заслуговує похвали. Зараз завдання зберегти все як є у весняній частині чемпіонату, так як інші будуть по-іншому налаштовуватися на нас. Багато команд заявили про бажання завоювати путівку в Прем’єр-лігу. Наскільки я знаю, це «Металіст-1925», «Верес», «Оболонь», «Миколаїв», «Чорноморець», «Волинь» – шість або навіть сім команд. Як і в минулому чемпіонаті, так і в цьому боротьба за підвищення буде йти до останнього туру.

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ