«Тату, ти ще пишатимешся мною...»

Сьогодні у Львівському державному університеті фізичної культури відбулося відзначення 5-ї річниці подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. У заході взяли участь студенти і викладачі Університету. Літературну програму підготували учасники театрального гуртка культурно-мистецького відділу Валентина Ковальчук, Марія Збирко, Юлія Грінь, Олена Яремчук та Ірина Вавриків.

... Наприкінці 2013 року Україна жила в очікуванні підписання угоди з Європейським Союзом. Ніхто не мав сумнівів, що це станеться. Творцями Майдану були прості люди, різного рівня достатку, різних професій, віросповідання... Але вони відгукнулися душею на тривожний сигнал нівечення гідності Людини. Прийшли, щоб захистити країну. Протести були мирними, та незважаючи на це студентів оточив озброєний спецпідрозділ «Беркут» та силою витіснив з площі. Було багато травмованих і поранених. Нікого не жаліли. Не шукали іншого способу розв’язання конфлікту.

2014 рік. Українці піднялись відстоювати свої права, а ті, хто були в той час при владі – відповіли побоями, кров’ю, смертельними розправами. 18 лютого 2014-го насильство досягло піку. Ввечері спецпідрозділи розпочали штурм Майдану з використанням бронетехніки і вогнепальної зброї. Бойові сутички між повстанцями і силовиками тривали до ранку 20-го лютого. Тоді Майдан перейшов у наступ. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулось на вулиці Інститутській. Снайпери стріляли в неозброєних юнаків. Люди не відступали. Стояв революційний Київ. Боролася вся Україна. Протестувальників, які загинули в ті дні, назвали Небесною Сотнею. А події на Майдані увійшли в новітню історію як Революція Гідності. Всім загиблим було посмертно присвоєно звання Героїв України.

«Революція Гідності стала переломним моментом в історії України, – зазначала Антоніна Піпко, заступник директора Музею Революції Гідності, – Почуття патріотизму десь дуже глибоко дрімало. Але багато людей прокинулися як громадяни своєї країни. Прокинулося відчуття свободи як найдовершенішої цінності для людини і громадянського суспільства в цілому».

На екрані стрічкою біжить довжелезний список Небесної Сотні: 51, 20, 45, 39, 31, 27, 17... Сімнадцять років було Назарію Войтовичу. Увечері 19 лютого він вирушив до Києва. Хлопець пробув на Майдані близько трьох годин. Зранку 20 лютого на Інститутській його застрелив снайпер...

Серед Героїв Небесної Сотні – випускник нашого Університету Анатолій Жаловага, якому було 33 роки. 20 лютого рідні не змогли додзвонитися до Анатолія, а ввечері побачили його ім’я у списках загиблих. На свій останній день народження 13-го березня 2013 р. він сказав: «У цьому році щось мусить змінитися». А восени, ще до початку Майдану, пообіцяв батькові: «Тату, ти ще пишатимешся мною...».

... Лютневий ранок покрив інеєм скроні багатьох матерів. Але прагнення свободи було найвищим. Таким сильним, що здійнялося до небес. Боротьба триває.

«І рани їхні вже не їм болять.
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла»...


Іванна Литвинець, 
культурно-мистецький відділ 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ