Уже 10 років живемо без Юрія Козія

У це важко повірити, але вже 10 років минуло з часу тієї страшної ДТП (4 жовтня 2009 рік), у якій загинув директор СДЮСШОР «Прудкий м’яч», доцент Львівського державного університету фізичної культури Юрій Северинович Козій разом із своєю маленькою донечкою Роксоляною.

Відтоді осиротів настільний теніс як в нашому Університеті, так і у Львові загалом. Немає вже «Прудкого м’яча», не має чоловічої команди, яку Юрій вивів у Суперлігу України... Залишився лише турнір пам’яті Юрія Козія, який щороку проводить Львівська обласна федерація настільного тенісу. Тут і згадуємо про цю справедливу ЛЮДИНУ, яка б за що не бралася, усе доводила до логічного завершення. Подружився він і зі спортивними журналістами, постійно грав з нами у футбол, а його футболка № 3 навічно закріпилася за Юрієм...

Постійно журналісти змагаються за нагороди турнірів пам’яті нашого колеги Юрія Козія. Цьогоріч навіть автор цих рядків, провідний фахівець відділу інформаційного забезпечення, профорієнтації та працевлаштування ЛДУФК Роман Цюняк (на фото з головним Кубком) обіграв усіх опонентів, перемігши у вирішальній зустрічі Василя Танкевича у п’яти сетах з рахунком 3:2. Натомість головний редактор «Спортивки» Віталій Павлишин уперше за роки проведення турнірів увірвався до числа призерів, завоювавши бронзову нагороду. Вочевидь, сам Юрій, який дуже поважав спортивних журналістів, надсилав з небес додаткові імпульси, які й допомагали нам, за свідченням очевидців, демонструвати доволі видовищну гру. Одним словом, таку ЛЮДИНУ не можна забути. А це означає, що Юрій й надалі з нами, бо Людина живе доти, доки його пам’ятають.


Роман Цюняк 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ