Вейн Бабич: «Я вчив малого Дейва грати у хокей і він завжди хотів бути кращим»

Шлях кожної легендарної людини настільки яскравий, наскільки вона запалює своє серце улюбленою справою, що здіймає її неповторний політ ще вище. У 70-х – 80-х роках минулого століття імена братів Бабичів гриміли на всю Північну Америку. Вони тричі зуміли потрапити на матчі всіх зірок NHL. Отож, розмовляємо з легендами світового хокею українського походження, одними з найяскравіших зірок в історії північноамериканської Національної хокейної ліги, віднедавна кавалерами Почесної відзнаки ЛДУФК імені Івана Боберського – братами Вейном та Дейвом Бабичами.

Українське походження братів Вейна та Дейва Бабичів пов’язане з їхнім дідусем із села Білявці, що на Бродівщині. Перебування у Львові й, зокрема, в нашому Університеті ознаменувалося отриманням Почесної відзнаки ЛДУФК імені Івана Боберського.

Вейн Бабич – учасник Матчів зірок WCJHL (1977, 1978), Матчу зірок NHL (1981). В сезоні-1978/1979 був номінантом «Колдер Трофі» як один з найкращих новачків сезону в NHL. Як зазначають ЗМІ, спортсмен запам’ятався глядачам ефектними бійками на льоду. Але вибуховий характер Вейна не завадив йому у сезоні-1980/1981 закинути у ворота суперників 54 шайби і потрапити на матч усіх зірок NHL. Цікаво, що в цій грі він зустрівся на льоду і зі своїм тезкою – Вейном Гретцкі, який того сезону випередив українця лише на один гол.

Дейв Бабич – срібний призер чемпіонату світу-1989, учасник Матчу зірок NHL (1983, 1984). Входить у ТОП-100 гравців NHL за кількістю зіграних матчів. Хлопець змалку грав так добре, що потрапив до NHL вже у першому колі драфту. Будучи на позиції захисника, він, тим не менше, міг здивувати ефектним кидком із середини майданчика. Якщо старший брат відіграв 519 матчів, то Дейв був справжнім ветераном – загалом 19 років у найсильнішій лізі світу і понад тисячу матчів, серед яких два – Матчі зірок NHL.

– Розкажіть про свої враження від отримання нагороди імені Івана Боберського.

Дейв Бабич: Для нас дуже почесно бути номінантами цієї високої відзнаки. Наскільки знаємо з біографії Івана Боберського, він є батьком української національної фізичної культури. Тим паче приємніше отримувати нагороду. Ми були дуже схвильовані, але це надзвичайно гарна подія.

– Які Ваші враження від України і, зокрема, від перебування у Львові?

Дейв Бабич: Коли ми приїхали, то не знали чого чекати. Але дуже скоро зрозуміли, що люди в Україні щирі і приємні. Львів – гарне місто. Тут прекрасно! Ми задоволені.

– Коли Ви грали в канадських хокейних командах, коментатори часто говорили, що сила Дейва Бабича не лише в майстерності, а у його легендарних вусах. Наскільки це Ваш талісман, козирна карта чи певна родзинка?

Дейв Бабич: Коли я вирішив носити вуса, то це було просто так. Аж ніяк не замислював зробити з цього «якусь фішку». Тому не було причини так говорити. З 18-ти років постійно це робив, подобалось мати вуса.

Вейн Бабич: У мене також колись були вуса, але як певна традиція.

– Як сталося так, що обидва брати досягнули великих успіхів в хокейному спорті. Вейне, Ви заохочували молодшого брата?

Вейн Бабич: Наш батько сказав, щоб ми займалися разом. Я вчив малого Дейва грати у хокей і він завжди хотів бути кращим. І, мабуть, саме тому склалося так, що краще спортивна кар’єра вдалася у Дейва.

– Чи продовжуються у Ваших родинах хокейні традиції?

Дейв Бабич: Так, двоє моїх дітей грають в хокей на університетському рівні.

Вейн Бабич: Мій син ще малий, йому 12 років, але я навчаю його хокею. Хоча він каже, що коли виросте, то стане лікарем і лікуватиме людей, а в хокей не гратиме.

– Що Ви знаєте про українське коріння Вейна Гретцкі?

Вейн Бабич: Вейн Гретцкі входить у трійку найкращих гравців в історії світового хокею. Разом грали в хокей. Так, Вейн має українське коріння. Ми спілкувалися з ним і говорили про це.

– На Вашу думку, хто входить у ТОП-трійку чи п’ятірку кращих хокеїстів світу?

Вейн Бабич: Боббі Орр – найкращий (автор – канадський хокеїст, колишній захисник команд NHL «Бостон Брюїнс» (1966 – 1976) і «Чикаго Блек Гокс» (1976 – 1978; дворазовий володар Кубка Стенлі (1970, 1972), а також Кубка Канади (1976), де був визнаний найкращим гравцем турніру; єдиний захисник в історії NHL, що став володарем «Арт Росс Трофі» як найкращий бомбардир регулярного чемпіонату NHL). Ще Горді Хоу (автор – видатний професіональний хокеїст, нападник. В NHL почав грати з 1946 року, а загалом його хокейна кар’єра тривала 35 років. 2008 року першим удостоєний звання «довічне досягнення» в NHL). Далі Вейн Гретцкі (автор – українець за походженням, який протягом своєї кар’єри гравця не просто переписав мало не всі рекорди NHL, а й зробив їх фактично недосяжними). І також Маріо Лем’є (автор – видатний канадський хокеїст, центральний нападаючий, багаторічний капітан, лідер, а нині власник клубу NHL «Піттсбург Пінгвінз»). На мою думку, це краща четвірка хокеїстів світового рівня за всю історію цієї прекрасної гри.

 


Розмовляла Іванна Литвинець,
допомагав з перекладом – Андрій Марич 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ