Віктор Глібенко: «Після Олімпіади в Токіо Юрій Ідзінський має стати лідером збірної»

У Харкові минулого тижня відбувся чемпіонат України 2021 року з вільної боротьби серед чоловіків, участь у якому взяли дві сотні атлетів з 17-ти областей України. Борці з Львівщини здобули одну срібну і чотири бронзових медалі, посівши третє загальнокомандне місце. Виступ львівських борців прокоментував випускник кафедри атлетичних видів спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, заслужений тренер України Віктор Глібенко (на фото – справа).

– Пане Вікторе, як загалом оціните виступ наших борців у Харкові?
– Для початку хочу зауважити, що в нашій команді було багато хлопців 2001 та 2002 років народження. Ми поїхали спробувати, що можемо в дорослій боротьбі, так би мовити, в яких системах координат знаходяться хлопці. Також участь у чемпіонаті України брали такі атлети, як Олексій Доманицький, Михайло та Ярослав Гурські – це вже старші атлети, які мають досвід змагань серед дорослих.

Скажу чесно: могло бути і набагато краще. Багато в чому зіграв роль жереб. Наприклад, у ваговій категорії до 97 кг 19-річний Данило Стасюк – мій учень, бронзовий призер чемпіонату світу 2019 року серед спортсменів віком до 23 років – потрапив у групу зі всіма лідерами. Першу сутичку він виграв. А другу боровся з Валерієм Андрійцевим – срібним призером Олімпійських ігор-2012, заслуженим майстром спорту України. Не дивно, що він йому програв. Але Андрійцев програв у півфіналі і Стасюк не потрапив у втішні сутички, залишившись без медалі.

Знаєте, карантин конкретно перекрутив все, що можна було, люди не боролися по півроку на змаганнях і не всі мали можливість нормально тренуватися.

– Можливо, хтось з наших борців вас приємно здивував рівнем своєї боротьби і результатом?
– Мене дуже здивував Андрій Білейчук (до 57 кг) – чемпіон України серед молоді. Він мав бути реально в фіналі. Андрій програв на останніх секундах харків’янину Керимову, допустивши тактичну помилку. Якби виграв, був би у фіналі і мав би щонайменше срібну медаль. Трохи не пощастило йому.

– Ваш вихованець Юрій Ідзінський (до 125 кг) завоював бронзову медаль, але у чвертьфіналі, вигравши перший період у херсонця Мєшкова, чомусь провалив другий. Що сталося?
– Для мене це катастрофа, я чесно скажу. Юра мав вигравати в Мєшкова, ця сутичка була його. Але Мєшков його просто обіграв. Після Олімпіади в Токіо Юра має стати лідером збірної в своїй категорії. Але з ним треба працювати, зокрема в психологічному плані. Я з ним працюю і все роблю для того щоб він додавав. На все свій час, як кажуть.

– Ще один ваш вихованець Андрій Харковський (до 92 кг) дійшов до втішних сутичок, але поступився у «бронзовому» фіналі. Як оціните його виступ?
– Рік тому він зламав ногу. Ми його вилікували. І він став чемпіоном України серед кадетів. Потім зайняв третє місце на чемпіонаті України серед молоді. Він перспективний, дуже хороший хлопець. Трішки йому не вистачило. Повторюся: багато хлопців, які виступали в Харкові, це просто «молодняк». Вони серед свого віку вигравали чемпіонат України серед кадетів, ставали призерами чемпіонату України серед молоді. Вони дуже перспективні. Я їх повіз туди щоб побачити, що вони можуть. Харковському трішки не вистачило. За третє місце він програв Кочанову з Харкова. Але він в нього виграв у фіналі на чемпіонаті України серед кадетів. Трошки вийшов не налаштований. Як я вже казав, на нас вплинув карантин. Ми тренувалися в онлайн-режимі. В когось були нормальні можливості, в когось був килим, а в когось і не було. Але це дуже хороші і перспективні хлопці.

– Олексій Доманицький – єдиний серед львів’ян потрапив у фінал, де мінімально поступився харків’янину Алієву. Чого йому забрало для «золота»?
– На останніх секундах за рахунку 4:5 була дуже спірна ситуація. Було видно, що суперник вийшов за килим. Олексій мав вигравати сутичку. Його трошки «притримали» судді, я вважаю.

– Ярослав і Михайло Гурські, Євгеній Дубовий виграли бронзові медалі.
– Вони молодці, проявили характер, завоювали медалі. Женя Дубовий – молодець. Міша Гурський – теж молодець. Славік – теж молодець, хоча він вже тренується в Академії боротьби Прикарпаття імені Василя Федоришина. Він вже у Івано-Франківську практично, хоча поки ще за Львів виступає.

– Цей чемпіонат України був відбірковим до квітневого чемпіонату Європи. Чи хтось з львівських борців має реальні шанси поїхати на чемпіонат Європи?
– Тут дуже складна ситуація. Після карантину картина кардинально помінялась. Нас збирав старший тренер (Григорій Данько – ред.). Питання стояло так: хто виграє чемпіонат України, однозначно їде на чемпіонат Європи і на відбірковий турнір до Олімпіади в Токіо. Але після цих змагань, я думаю, дещо поміняється. В деяких категоріях вигравали такі люди, що на них взагалі ніхто не розраховував. А деякі фаворити виступили нижче своїх можливостей.

Основні змагання в нас зараз – це чемпіонат України до 23 років, який пройде в березні у Житомирі. А в квітні в Бахмуті буде молодіжний чемпіонат України. От там ми повинні «вистрілити». Більшість наших хлопців борються ще серед молоді. Ми поки «пристрілюємось» до дорослої боротьби, потихеньку йдемо до дорослої боротьби.

Однозначно, можна позитивно оцінити виступ хлопців на чемпіонаті України в Харкові. Ми поки «пристрілюємся». А «вистрілимо» на молодіжному чемпіонаті України і на чемпіонаті України до 23 років. Це буде їхня вікова група.

Нагадаємо, на національному чемпіонаті з вільної боротьби у Харкові «срібло» в складі збірної Львівської області здобув Олексій Доманицький (вагова категорія до 86 кг), а Ярослав Гурський (61 кг), Михайло Гурський (70 кг), Євгеній Дубовий (79 кг) та четвертокурсник ЛДУФК Юрій Ідзінський (125 кг) стали володарями бронзових медалей.


За матеріалами сайту відділення НОК України у Львівській області 

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ