Подорож крізь 50 років

30 травня у ЛДУФК відбулась зустріч випускників, які 50 років тому отримали дипломи про вищу освіту.
Випускники 1959 року достойно виконували свої професійні обов’язки перед суспільством.  Своєю професійною роботою, умілим поєднанням високих вимог до оволодіння знаннями з напруженими тренуваннями, доброзичливим ставленням до студентів-спортсменів, особистим високим рівнем теоретичної і спортивної підготовки,  вони відкривали у своїх вихованцях особистість та мотивували до праці над власним фізичним розвитком, спортивним удосконаленням, оздоровленням та вихованням. Вони залишали у серцях учнів частку своєї душі, таланту і життя.

137 осіб цього випуску підтвердили свою високу спортивну майстерність на світовій арені спорту: заслужені майстри спорту СРСР – Ігор Тер-Аванесян і Георгій Прокопенко, майстер спорту міжнародного класу Богдан Мороз, 38 майстрів спорту СРСР, 64 спортсмени першого спортивного розряду. Звання чемпіонів та призерів України завоювали: Юрій Фокін, Георгій Прокопенко, Ігор Дегтярьов, Віктор Шаргородський, Микола Розум, Галина Прохорова, Євген Яцюк, Мирон Савчин, Борис Пилипчук, Арнольд Прохоров, Валентин Хіль, Олег Сазонов, В’ячеслав Афонін, Арпат Ковач, Михайло Платов, Олександр Мачікін, Альфред Бронберг.
Почесних звань були удостоєні  Борис Пилипчук і Арнольд Прохоров –відмінник освіти України,  В’ячеслав Афонін та Михайло Дебенко – почесний працівник фізичної культури і спорту України.
За підготовку спортсменів високого класу звання заслужених тренерів  присвоєно: Вірі Смеловій, яка виховала олімпійських чемпіонів – Сергія Фесенка та Олександра Сидоренка, Ігору Тер-Аванесяну, Юрію Фокіну, який виховав 5 заслужених тренерів України, Євгену Яцюку, Олегу Сазонову, який виховав  30 чемпіонів світу і Європи та понад 150 майстрів спорту України, Михайлу Платонову, Віктору Золотовському, Світлані Башеніній, Богдану Морозу. Чимало з них знайшли себе на тренерській роботі, на керівних посадах, у науково-дослідній роботі в системі «спортсмен-тренер-наука».
На зустрічі згадали золотий період свого життя – навчання, тренування, змагання, іспити. Викладацький склад тоді  відрізнявся строгістю та неупередженим ставленням до студентів. Працю після студентських років випускники називають срібним періодом. Дехто зустрівся після довгих років розлуки, тому із запалом ділилися власними переживаннями, спогадами, розповідали про доросле життя, свою сім’ю. Діти багатьох пішли слідами  знаменитих батьків, вступаючи до інфізу. Хоч не всі досягли професійних висот у спорті,  любов до здорового способу життя від батьків їм все-таки передалася.
Випускники підтримують зв’язки з університетом, дехто перекваліфікувався, наприклад  Тамара Дмитрук через три роки після закінчення інфізу вступила до медінституту та захистила дві дисертації.

Від імені керівництва Університету фізкультури ювілярів привітав проректор Василь Бусол. У своєму виступі він подякував випускникам за неоціненний вклад у розвиток фізичного виховання та спорту, і побажав ще не раз зустрічатися у такому тісному колі друзів студентських років. Василь Бусол розповів про сьогодення університету, про нові досягнення упродовж  останніх років, про напрями розвитку навчальної, тренерської та наукової роботи. 
Професор  В. Саломонков привітав друзів, колег словами: «Я гордий з того, що багато з вас стали знаменитими фахівцями. Ви доклали надзвичайно багато зусиль, щоб оволодіти своєю професією і навчити інших. Не кожен курс має стільки професійних досягнень». За його словами, не було жодного студента, який би за час навчання не відчув на собі суворість та вимогливість професора Мамеда Джафарова, і жодного, хто б не хвалив, і не згадував професора після закінчення навчання за його професійність та чесність. Присутній на зустрічі Мамед Ашумович згадав про початки розвитку інституту, наголосив на тому, який  неоціненний вклад зробили присутні для розвитку ЛДУФК.

За вироком долі у день зустрічі випускників відійшов у вічність талановитий та відданий спорту Микола Олександрович Розум. Він залишив нам частинку своєї любові до галузі  фізичного виховання та спорту. Разом з Арнольдом Прохоровим  Микола Розум організовував цю зустріч випускників. А напередодні, у п’ятницю, готуючи сцену, поділився зі мною спогадами про свою професійну діяльність. Серце щеміло від того, що з примхи недоброзичливців недовго працював на рідній кафедрі. Микола Олександрович ніколи не втрачав зв’язку з колегами, до останнього дня спілкувався з працівниками університету. Ми Вас пам’ятатимемо.

Поліна Шуруба.
"Спортивка", всеукраїнська спортивна газета
№46(403) 11 червня 2009 р.

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ