Будьмо гідними пам'яті наших Героїв!

Я не був Героєм і хотів лише жити,
Але пульс зупинився від пострілу ката.
Навіть мертвим я не покину битву,
Я й з неба вам буду допомагати…
(Андрій Любка)


З року в рік вшановуючи пам'ять Героїв української нації, ніхто й гадки не мав, що молода незалежна Україна знову потребуватиме захисту. Ще болить душа за Героїв Небесної Сотні, а вже поряд із ними щодня з’являються нові Імена, нові Герої, котрі ціною свого життя сьогодні відстоюють нашу Батьківщину.

За традицією, ще з 1999 року, Львівський державний університет фізичної культури вшановує полеглих за волю України смолоскипною легкоатлетичною естафетою "Вогонь пам’яті Героїв". Цьогоріч свято вібулося у неділю, 1 червня. Вперше за 15-річну історію естафети і небо облакувало усі жертви України проливним дощем.

Усе розпочиналося як завжди – у Білогощі, де у 1950 році в бою з відділами МВС загинув легендарний командувач Української повстанської армії генерал Роман Шухевич. Тут, біля його пам’ятника, зібралися студенти й викладачі нашого вишу. Привітав присутніх завідувач кафедри олімпійської освіти ЛДУФК, доцент Ярослав Тимчак. Він зробив короткий екскурс в історію акції і самого свята, що започатковане далекого 1941 року і за апеляцією Петра Франка мало б бути всеукраїнським.

У напутньому зверненні до студентів Ярослав Володимирович зазначив: "Я вітаю вас з тим, що ви пронесете цей вогонь вулицями міста Лева, особливого міста Галичини, яке подарувало Україні багато уславлених синів, таких як Роман Шухевич». Також до підніжжя пам’ятника було покладено квіти, після цього запалили символічний "Вогонь пам’яті Героїв".

Цей вогонь студенти Львівського державного університету фізичної культури з честю пронесли вулицями Львова аж до Личаківського кладовища, де біля поля почесних поховань відбулося віче за участю молодіжних організацій Львова та представників міської ради.



Зі вступним словом виступив Ярослав Тимчак: "На жаль, незалежність держави вимірюється кількістю громадян, здатних віддати за неї життя. Ця жертва, яку поклали на вівтар державності наші побратими, не має бути змарнованою".
Під журливу мелодію "Пливе кача" актор театру "Мета", студент Львівського державного університету фізичної культури Роман Давиняк прочитав вірш, який став гімном Євромайдану «Мамо, не плач. Я повернусь весною».

Представник управління молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації Андрій Ковальський у своїй промові сказав: "Історія повторюється. Дуже шкода, що знову гинуть найкращі, знову гинуть Герої української землі, проте ми живі й Україна потребує кожного з нас. Пам'ять про них кличе нас будувати міцну державу".
Віче завершилося спільною молитвою за полеглими за волю України. Тож, будьмо гідними пам'яті наших Героїв!

Наталія Редько

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ