В очікуванні Великодня

Вже незабаром  настане одне з найбільших християнських свят – Пасха. Думаю, ні для кого не секрет, що це свято сягає своїм корінням прадавніх язичницьких часів, коли наші далекі предки святкували прихід весни та розквіт життя і природи. А одним з головних втілень життя, його образом в їхньому уявлені було яйце. Точно не відомо де і коли зародилось мистецтво писанкарства, але воно не могло не зародитись, тим більше, коли писанка та взагалі яйця – один з найглибших атрибутів загальнолюдських вірувань про світ та природу. Це мистецтво виникло  цілком інтуїтивно – коли зовсім незнайомі люди, в різних куточках світу, які ніколи не зустрічалися, не перетиналися і раптом почали робити одну і ту ж саму справу – розмальовувати яйця, писати писанки.


І ось писанки вже розмальовують давні слов’яни, перси, кельти, греки, римляни. Останні вірили, що розбивши таке яйце можна прогнати злих духів. З приходом християнства, давній язичницький символ життя – яйце, дуже плавно та гармонічно влилось у новий християнський світогляд і ось вже серед ранніх християн зачинається гарна традиція – на Пасху дарувати один одному фарбовані яйця. Є навіть давня легенда про те, як Марія Магдалина прийшла у Рим до самого римського імператора Тиберія  з християнською проповіддю та подарувала йому звичайнісіньке яйце. Коли вона розповіла про чудесне Воскресіння Христове, Тиберій не повірив: «Як може хтось воскреснути з мертвих. Це так само не можливо, якби це яйце раптом стало червоним». І одразу на очах здивованого імператора сталося чудо, яйце зненацька почервоніло. Ця історія лишень легенда і не має під собою історичного ґрунту, але як би там не було, та чудеса трапляються, головне в них вірити…В багатьох країнах фарбовані яйця робили з дерева, кістки, порцеляни, кришталю.
Під час безбожного атеїстичного радянського періоду малювання писанок (як і взагалі святкування Пасхи) було заборонене, але люди все рівно продовжували підпільно їх малювати. І ось у наш час стародавнє мистецтво писанкарства розцвіло з новою силою, а традиція яка прийшла до нас з глибин віків продовжує жити і в наш стрімкий комп’ютерний час.
Дотримання християнських традицій є одним із найважливіших принципів і наших студентів. Вчора, 16 квітня у 209 ауд. проходив майстер-клас з писанкарства під керівництвом лаборанта кафедри олімпійської освіти Марти Котис. Організаторами були культурно-мистецький відділ, студентське самоврядування та студентський профспілковий комітет. Серед охочих розмалювати писанки власноруч були не тільки студенти, а й викладачі та працівники нашого університету, а також студенти університету третього віку. Кожен з присутніх творив власний пасхальний символ в очікуванні Великого свята. Були й такі, які вперше взяли писачок до рук. Але під вправним керівництвом п. Марти вкінці були дуже задоволені своєю роботою. І, думаю, малювати великодні писанки вже буде для них хорошою традицією на практиці, а не тільки в теорії. Запропоновані зразки для розпису писанок були з різних куточків України: там була і Харківщині, і Київщина, і Гуцульщина та багато інших. Отож, кожен обирав, що йому більше до душі. Малювання писанок настільки сподобалося всім присутнім, що майстер-клас вирішили продовжити ще на один день.
Писанка – це символ віри в Ісусу Христа. І дуже похвально що в теперішній час серед нашої молоді є особи, які витрачають багато свого часу саме на писанкарство. А в згодом, надіюся, передадуть свої знання майбутньому поколінню. Отож, смачної всім Паски, довгої ковбаски, твердого холодця та крутого яйця! Христос Воскрес!


МАРІЯ Савич – Станішевська
культурно-мистецький відділ

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ