Оксана Суховерська - «муза» української жіночої руханки і ритміки

8 квітня виповнилося 125 років від народження однієї з перших українських фахівців з тіловиховання і спорту, практика, теоретика і методиста руханково-спортивного руху в нашому краї Оксани Суховерської.
Оксана Федів (у заміжжі - Суховерська) (8.04.1891 – 13.01.1977) народився у с. Зашків (тепер Золочівського р-ну Львівської обл.). У 1910 р. закінчила учительський семінар Українського педагогічного товариства у Львові та здала іспит зрілості для вчителів. Упродовж 1910–1914 рр. під керівництвом професора Івана Боберського займалася руханкою у товаристві “Сокіл-Батько” (неодноразово виступала на руханково-вокальних вечорах), мала приватні заняття гри на фортепіяно та закінчила польську школу ритміки. Підвищувала рівень своєї професійної освіти на курсах у Відні, Берліні та Празі. У липня 1914 р. здала іспит з гімнастики у Львівському університеті, отримавши диплом учителя гімнастики (українською – «руханки»), який давав можливість викладання у середніх школах. У роки Першої світової війни працювала учителем руханки у Львові – у 1915–1916 рр. у народній школі імені Б. Грінченка, у 1916–1920 рр. – в учительській семінарії “Рідної школи”. Упродовж 1920–1939 рр. – учителювала, викладаючи руханку, у жіночій гімназії СС Василіянок та «Рідній Школі» у Львові.
Була досвідченим педагогом, постановником театральних шкільних вистав, ініціатором спортивних змагань, прогульок. Одна з перших українських фахівців що спеціалізувалася на жіночій гімнастиці та ритміці.
У міжвоєнний період організовувала щорічні виступи гімназисток на площі “Сокола-Батька”. Вела позашкільні курси ритмічної гімнастики. Відкрила свою школу, яка складалася з трьох курсів – дитячого, дорослого та жіночої гіґієнічної гімнастики.
У роки Другої світової війни – у 1939–1941 рр. – викладач руханки в школі №4, 1941–1944 рр. – викладач ритміки у ремісничій і господарській школах. З 1944 р. по 1958 р. – викладач ритміки у Державній музичній школі-десятирічці при Львівській консерваторії (тепер Львівська середня спеціалізована школа ім. С. Крушельницької). У цей же ж час керувала танцювальним колективом Будинку народної творчості у Львові.
Померла у Львові, похована на Янівському цвинтарі.
Упродовж 1910–1939-их рр. – активна діячка українського гімнастичного (сокільського) руху. Практик і теоретик шкільної гімнастики, особливо жіночої. Автор теоретико-методичних праць з проблем фізичного виховання («Рухові забави й гри з мелодіями й примівками», «Роля жінки у фізичному вихованні», «Ритміка» у 2-х томах та ін.), одна з активних діячок руханкових і спортивних товариств («Сокіл-Батько», «Пласт» (опікунка 2-го пластового куреня ім. Марти Борецької), «Жіночий український спортовий кружок» та ін.), учениця і послідовниця професора Івана Боберського.
Як і її вчитель Іван Боберський, Оксана Суховерська була талановитим педагог та патріотом. Навчаючи руханки, ритміки і танців, прищеплювала своїм учням любов не тільки до мистецтва, а й до України, її історії та традицій.

8 квітня, на відзначення 125-річчя від народження Оксани Суховерської, викладачі кафедри олімпійської освіти та студенти 2-го курсу факультету спорту Львівського державного університету фізичної культури відвідали місце спочинку визначної діячки на Янівському цвинтарі у Львові. Учасниками заходу стали також спортивний журналіст Олесь Паук, представниця УСО “Пласт” Оля Свідзинська та онук Петра Франка – Петро Галущак.

Кафедра олімпійської освіти

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ