У ЛДУФК обговорили проблеми організації фізичного виховання студентів ВНЗ

У Львівському державному університеті фізичної культури відбувся «круглий стіл» із обговорення проблем організації та проведення процесу фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах України.

У заході, що ініціювала кафедра теорії та методики фізичного виховання і який було приурочено до 70-річчя Львівського державного університеті фізичної культури, прийняли участь знані науковці галузі та керівники кафедр фізвиховання і спорту провідних вишів різного професійного спрямування Західного регіону країни.

Засідання відкрив завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання ЛДУФК професор Юрій Петришин, який привітавши присутніх, у своїй промові акцентував їхню увагу на тому, що кожен студент того чи іншого вищого навчального закладу повинен знати, вміти і найголовніше, бути здоровим.



Ректор Львівського державного університеті фізичної культури, доктор педагогічних наук, професор Євген Приступа у своєму виступі наголосив на тому, що на Всесвітніх Універсіадах студентські збірні України регулярно завойовують чималу кількість медалей і в загальнокомандному заліку зазвичай займають місця у ТОП-10. Але при цьому ситуація зі станом здоров’я основної маси студентів у рази гірша. Тому спортивні досягнення – це добре, але необхідно рухатися вперед у питаннях здоров’я української молоді, адже це майбутнє нашої держави. Тому необхідно зробити усе можливе, щоб фізичне виховання було на провідних позиціях у програмі навчання усіх вишів країни, незалежно від галузей та приналежності до міністерств і відомств. І першими, хто повинен займатися даними проблемами, повинні бути виші фізкультурно-спортивного профілю. Тим більше, як відзначив Євген Никодимович, що Львівський державний університет фізичної культури та столичний Національний університет фізичного виховання і спорту України входять у ТОП-40 серед 130 вишів галузі у світі.


З доповіддю «Модернізація системи фізичного виховання студентів: проблеми і перспективи» виступила доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання ЛДУФК Наталія Завидівська. Доповідач звернула увагу на тому, що будь-які зміни в освіті є необхідністю і відображенням тих процесів, які виникають у соціумі і є об’єктивними причинами для певних змін у її структурі, змісті тощо.

Зокрема вона сказала: «Впровадження європейських стандартів підготовки студентів вимагає від керівництва вищих навчальних закладів модернізації всіє системи освіти, у тому числі і переосмислення ролі дисципліни «Фізичне виховання». Розвиток масової фізкультури і спорту в Україні протягом останніх років переживає своєрідний нокаут. У нових соціально-політичних умовах ми начебто і почали відмовлятися від старої системи фізвиховання у вищій школі, однак фактично нічого не змінилося. Останнім часом ми розгубилися і заблукали в теренах комп’ютерних технологій, інноваційних тренажерних методик, модних тенденціях дієт і раціонального харчування, забуваючи при цьому, що поступово нехтуємо формуванням культури здоров’я студентів. Окрім цього, у гонитві за кількісними вимогами, а саме – необхідністю підготовки команд з видів спорту до участі у спортивних змаганнях, поліпшенням фізичної підготовленості, виконанням нормативів і вимог із дисципліни «Фізичне виховання» ми перестали дбати про якість самого процесу формування у студентів навичок здорового способу життя.

Слід визнати, що останніми роками не вдалося покращити і програмно-нормативне забезпечення фізичного виховання у вищих навчальних закладах.

Попри те, що впродовж 2015/2016 років було прийнято низку документів, нам не вдалося покращити ситуацію і якимось чином змінити відношення до дисципліни «Фізичне виховання» з боку керівництва вищих навчальних закладів різного професійного спрямування. До сьогодні ми користуємося навчальною програмою з фізичного виховання (2003 р.), що являє собою жорстку регламентацію поступових фізичних навантажень для покращення рівня розвитку фізичних якостей, що не дозволяє враховувати індивідуальні особливості розвитку кожного студента та особливості його професійної діяльності. Тести для оцінки рівня фізичної підготовленості студентів було, як ми знаємо відмінено, а натомість не запропоновано нічого. Як наслідок, дисципліну «Фізичне виховання» поступово із блоку нормативних було переведено у блок вибіркових, а згодом і зовсім скасовано».

Професор Наталія Завидівська акцентувала також увагу на тому, що фізичне самовдосконалення серед молоді на сьогодні стає модним і престижним, а от дисципліна «фізичне виховання» у цьому сенсі пасе задніх.

«Робота кафедри фізичного виховання в умовах ВНЗ – це формування у студентів компетентності з питань збереження власного здоров’я, проведення профілактичних, рекреаційних, а при потребі – реабілітаційних і корекційних фізкультурно-оздоровчих заходів. А це неможливо без студентської ініціативи та застосування найновіших наукових рекомендацій, результатів передових досліджень та узагальнення кращого педагогічного досвіду роботи. Настав час для створення при кафедрах лабораторій здоров’я», – додала Наталія Назарівна.

Доповідач також відзначила, що при складанні концепції розвитку сучасної системи фізичного виховання у будь-якому за профілем ВНЗ необхідно визначити коло дисциплін, що є змістовно дотичними і здатні впливати на формування у студентів знань, вмінь і навичок для самоорганізації здорового способу життя. Виключно міждисциплінарний, інтегративний характер змісту спеціально створеного блоку дисциплін забезпечить підвищення рівня якості процесу фізичного виховання і створить передумови для формування у студентів належного рівня фізкультурної освіченості, їх психофізичної готовності до майбутньої професійної діяльності.

«Модернізацію системи загальної фізкультурно-оздоровчої освіти студентів важко уявити без використання зарубіжного досвіду, де формування культури здоров’я молоді відбувається в контексті загального процесу трансформації різних сторін суспільного життя, у тісному зв’язку з перебудовою в інших сферах, одночасно виступаючи для них джерелом забезпечення розвитку людського капіталу», – підсумувала Наталія Завидівська.

Далі відбулося обговорення доповіді. Упродовж дискусії президент Львівського обласного спортивного товариства студентів «Гарт», заслужений працівник освіти України Богдан Юхницький зазначив, що окрім спортсменів-чемпіонів є ще ціла армія студентів, яка не надто переймається своїм здоров’ям. Тому саме керівники вишів повинні робити усе, аби в цих студентів з’явилося бажання займатися своїм фізичним вихованням. Однак керувати необхідно, враховуючи й думку самих студентів, аби вони ходили на заняття з фізвиховання не з під палки, а щоб у них була в цьому потреба.

Проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктор біологічних наук, професор Анатолій Магльований наголосив на тому, що за майже 25 років незалежності ми залишилися на рівні уже легендарної цитати першого Президента Незалежної України Леоніда Кравчук «маємо те, що маємо».

«Хватить тільки говорити. Пора вже не тільки критикувати, а й щось робити. Фізичне виховання – поза законом. Необхідно терміново розробити рекомендації з проблем фізичного виховання для студентів Західної України, якими при бажанні могли б скористатися й у решті регіонів країни», – сказав Анатолій Васильович.

Просто таки шокуючі цифри навів начальник кафедри фізичної підготовки та спорту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Сергій Романчук. Він розповів, що кафедра під його керівництвом провела обстеження рівня фізичної підготовки цивільних студентів військової кафедри. Загалом було обстежено 2007 студентів. З нормативом на швидкість впоралися 62% досліджуваних, на силу – 68%, а на витривалість – лише 18%. Ще гіршими були результати майбутніх офіцерів запасу при складанні вправ військово-прикладного характеру:
метання гранати – 51% (на дальність) і 48% (на точність);
смуга перешкод – 11%;
рукопашний бій – 34%;
крос – 19%;
марш-кидок – 7%.

У обговоренні проблеми також прийняли участь заступник голови обласного відділення комітету фізичного виховання і спорту МОН України Ярослав Гаврих, декан факультету фізвиховання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка доцент Роман Чопик, завідувач кафедрою фізвиховання Національного університету «Львівська політехніка» професор, доктор педнаук Віктор Корягін, завідувач кафедрою фізвиховання Української академії друкарства доцент Галина Лапшина, завідувач кафедрою фізвиховання Львівського Національного університету імені Івана Франка доцент Романа Сіренко, завідувач кафедрою фізвиховання Львівської комерційної академії доцент Ігор Блащак, завідувач кафедрою фізвиховання Національного лісотехнічного університету України доцент Микола Славік та інші.

Кожен виступаючий говорив дуже емоційно та й загалом було помітно неозброєним оком, що проблема фізичного виховання студентів ВНЗ усіх присутніх, що називається, заділа за живе. Науковці говорили про різні нюанси піднятого питання, але усі сходилися на одному – коли нічого не змінювати, то страшно стає за здоров’я української нації загалом, адже нинішні студенти – це в найближчому майбутньому батьки дітей, яким будувати і розвивати нашу Україну.

Після обговорення піднятої проблеми, «круглий стіл», як підсумок більше, ніж двогодинної роботи, прийняв низку завдань, які повинні вирішувати кафедри фізичного виховання усіх без винятку вишів, що тією чи іншою мірою є дотичними саме до вдосконалення фізичного виховання студентів.

Серед основних завдань:
• розроблення та затвердження рекомендацій з оздоровчої рухової активності як документа, що міститиме конкретні вказівки стосовно обсягів, інтенсивності, форм і видів рухової активності для зміцнення здоров'я осіб різної статі та віку: від народження до 5 років; від 6 до 11 років; від 12 до 18 років; від 19 до 64 років; 65 років і старших;
• розроблення комплексу показників для оцінки рівня фізичного здоров'я різних груп населення;
• формування інфраструктури сучасних і привабливих спортивних споруд за місцем проживання, у місцях масового відпочинку громадян, на базі загальноосвітніх навчальних закладів, що мають бути легко доступні для різних верств населення, насамперед малозабезпечених;
• удосконалення законодавства щодо підтримки та стимулювання суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, діяльність яких спрямована на заохочення людей до оздоровчої рухової активності;
• модернізація в навчальних закладах системи фізичного виховання, яке має бути органічно поєднано з іншими компонентами ЗСЖ;
• посилення відповідальності керівників навчальних закладів за забезпечення, розвиток і модернізацію фізичного виховання та належний рівень рухової активності;
• врегулювання питання щодо віднесення до педагогічного навантаження вчителів фізичної культури та відповідних науково-педагогічних працівників навчальних закладів функцій з надання ними учням та студентам консультацій з питань здорового способу життя;
• сприяння впровадженню всеукраїнськими спортивними федераціями в навчальний процес та позакласну роботу з фізичного виховання у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах популярних серед дітей та молоді видів спорту (розроблення методичних рекомендацій, покращення матеріально-технічного забезпечення тощо);
• обґрунтування комплексу показників для оцінки рівня фізичного здоров'я різних верств населення та порядку їх оцінки;
• запровадження системи моніторингу основних показників рухової активності різних вікових та соціальних верств населення, стимулюючих та стримуючих чинників.



Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ