У Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) відбулися Перші наукові читання імені Івана Боберського. Подія підготовлена доктором історичних наук, професором нашого закладу вищої освіти Андрієм Совою з нагоди 150-річчя від народження Івана Боберського (1873–1947) у співпраці Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.
На подію прибуло понад 80 зацікавлених осіб не тільки зі Львова, а й з «Малої Батьківщини» Батька українського тіловиховання Івана Боберського.
Модератори заходу: Андрій Сова – доктор історичних наук, професор, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського та Роман Метельський – директор Львівського Фотомузею.
Лектор: Ігор Смуток – доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Тема доповіді: «Чи був Іван Боберський шляхтичем? Минуле родини Боберських у контексті історії нобілітету Галичини (XVII – XIX століття)».
У вступному слові Роман Метельський відзначив, що це перший захід на новій локації Львівського Фотомузею у Львівському палаці мистецтв. Символічно, що першою темою, яку обговорюється є Іван Боберський – знакова постать української історії першої половини ХХ століття.
Професор Андрій Сова, як автор проєкту та ідейний натхненник Перших наукових читань імені Івана Боберського, розповів про концепцію та ключові акценти цього наукового заходу. З-поміж іншого він зазначив, що упродовж ХVІ – ХХІ століть рід Боберських збагатив українську провідну верству священнослужителями, педагогами, науковцями, військовими, громадськими й культурно-просвітніми діячами. Одним з його яскравих представників став Іван Боберський (1873–1947) – український націєтворець: державний, військово-політичний і громадський діяч, педагог, організатор, основоположник українського тіловиховання, спортсмен, філолог, журналіст, редактор, видавець, перекладач, архівіст, фотограф, меценат. 14-го серпня 2023 року виповнилося 150 років від дня його народження. У незалежній Україні ім’я Івана Боберського було повернено із забуття.
Однак попри появу багатьох розвідок про його життя та діяльність, відсутні ґрунтовні дослідження про рід Боберських та окремих його представників. З огляду на це започатковано наукові читання імені Івана Боберського, на яких будуть з-поміж іншого розглядатися ці маловідомі або й взагалі незнані сторінки української історії.
Також чимало уваги потрібно звернути на добу, в якій жив, працював і творив Іван Боберський, застосувавши міждисциплінарний підхід. Адже, розглядаючи, наприклад, спортивну термінологію початку ХХ століття у Галичині, не можна обійтися без досліджень філологів, істориків, етнографів, філософів.
Андрій Сова також наголосив, що для ґрунтовного осмислення конкретних наукових проблем будуть запрошуватися одночасно, як правило, один два лектори. Такі заходи проводитимуться з певною періодичністю. Матеріали друкуватимуться, зокрема й у науковому збірнику «Українська тіловиховна традиція».
Далі виступив Ігор Смуток, який зазначив, що на теренах Прикарпаття з часів середньовіччя існувала доволі чисельна група української шляхти. Широкому загалу відомі такі прізвища як Кульчицькі, Чайківські, Яворські, Бачинські, Ільницькі та інші. Боберські до певної міри також належали до цієї спільноти, однак з певною специфікою. У період австрійського панування вони влилися до австрійського нобілітету. Іван Боберський (1873–1947) міг претендувати на цій підставі на шляхетство й віднайдені документи засвідчують, що ця тема була йому не байдужа.
У 1909 році у справі шляхетства до Краєвого відділу у Львові звернувся й Іван Боберський. Оригінал листа не зберігся, натомість є перекладена з української на польську копія цього листа. З його змісту дізнаємося, про те, що Іван Боберський не знав достовірно, хто з його предків і за яких обставин підтверджував шляхетство. Свої міркування про приналежність до нобілітованого стану він обґрунтовував записом про своє народження. Дійсно у ньому зазначено, що його дід Йоан був шляхтичем з Лопушанки Лехнової («R[e]v[erendus] Nicolaus de Boberski, administrator loc, filius Joannis nobilis in Łopuszanka Lechnowa et Barbara ex Boberski»).
Відповідь не забарилася і за кілька днів, 26-го жовтня 1909 року 4-й департамент Краєвого відділу надіслав відповідь. Перерахувавши усі випадки підтвердження Боберськими шляхетства та видачі у різний час легітимації та трьох сертифікатів шляхетства, зазначалося, що і батько, і дід Івана серед отримувачів вказаних документів відсутні. Поданий Іваном Боберським витяг з метричних книг Доброгостова про його народження не містив інформації, котра б дозволила прив’язати його предків до котроїсь з гілок Боберських, що підтвердили шляхетство. Для цього слід було додатково пред’явити метричні записи про народження його батька або й діда, або свідоцтво про шлюб його батька чи діда.
Зрештою, та обставина, що Іван Боберський полишив цю справу й не вдавався до спроб отримати вказані витяги з парохії у Лопушанці Лехновій може свідчити про те, що отримання інформації про шляхетство не було для нього нагальним питанням. Вочевидь, ним керувала звичайна зацікавленість до історії своєї родини, а не якісь практичні міркування з метою за будь-яку ціну отримати докази свого шляхетства.
В обговоренні чимало було сказано про українську шляхту Перемишльської землі, славний рід Боберських та й самого Івана Боберського. Багато запитань засвідчили про значний інтерес до обговорюваної теми.
У межах Перших наукових читань імені Івана Боберського всі охочі змогли ознайомитися з виданнями Ігоря Смутка про українську шляхту Перемишльської землі та літературою, виданою Комісією тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ і ЛДУФК імені Івана Боберського. До та після лекції учасників заходу гостинно пригощала Кава Старого Львова.
Андрій Козира
Світлини: Софія Легін, Роман Метельський, Андрій Сова
