Приступа Євген Никодимович
• Вчений у галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини
• Доктор педагогічних наук (1996 р.), професор (1996 р.)
• Заслужений діяч науки і техніки України
• Академік Української академії наук
▶ Народився 1-го березня 1959 року в містечку Млинів на Рівненщині. Після восьмого класу вступив у Івано-Франківський технікум фізичної культури. Після закінчення служби в армії, 1980 року, вступив у Львівський державний інститут фізичної культури, який 1984 року закінчив із відзнакою.
▶ 1989 року, після закінчення аспірантури ЛДІФК, захистив кандидатську дисертацію з проблем моделювання підготовки висококваліфікованих баскетболістів. 1996 року захистив докторську дисертацію з проблем фізичного виховання в українській етнопедагогіці. З 1996 року, після захисту докторської дисертації, – доктор педагогічних наук, професор.
▶ Працював на керівних посадах у Львівському обласному спортивному комітеті, Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Упродовж 2001–2007 років був професором кафедри фізіотерапії Академії фізичного виховання у м. Вроцлав (Польща), а також очолював департамент рекреації і туризму цього навчального закладу.
▶ З 17-го квітня 2007 року по 30-те листопада 2022 року – ректор Львівського державного університету фізичної культури.
▶ Упродовж 2007–2017 років був головою cпеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертаційних робіт Львівського державного університету фізичної культури.
▶ 2009 р. надано почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (Указ Президента України від 10.09.2009 р., №729).
▶ Нагороджений нагрудним знаком «За наукові та освітні досягнення» (наказ МОН України від 21.05.2015 р., №169-к), знаком «Ушинський К.Д.» Національної академії педагогічних наук України (посвідчення №884 від 18.02.2016 р.), Подякою Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (2016 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (Розпорядження Голови ВРУ від 20.02.2017 р. №44-к).
▶ Із 2011 року є заступником голови Відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області.
▶ Підготував близько 400 наукових, навчальних і методичних праць одноосібно й у співавторстві (понад 60 опубліковано у провідних іноземних виданнях), з яких сім монографій, три навчальних посібники. Основні: «Дидактичні ігри з м’ячами» (2014 р.), «Українські народні ігри» (2012 р.), «Фізична рекреація» (2010 р.), «Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання» (2005 р.), «Українські народні рухливі ігри, розваги та забави: методологія, теорія і практика» (1999 р.), «Теорія фізичного виховання» (1996 р.), «Система народних знань про фізичний розвиток і фізичне виховання» (1995 р.), «Народні ігри українців в системі релігійно-обрядових свят» (1995 р.), «Найдавніші витоки українських народних ігор та забав» (1995 р.), «Українські національні традиції фізичного виховання» (1995 р.), «Українські народні ігри, розваги та забави: методологія їх диференціації» (1995 р.), «Народна фізична культура українців» (1995 р.), «Традиції української національної фізичної культури» (1991 р.).
▶ Має 8 авторських свідоцтв і патентів України.
▶ Підготував 15 кандидатів і 6 докторів наук з фізичного виховання і спорту, педагогіки та психології.
▶ Член редакційних колегій наукових журналів в Україні та Євросоюзі, а також збірників наукових праць «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві» (Луцьк, 1999 р.), Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки, серія: Фізична культура і спорт (Луцьк, 2000 р.) та «Проблеми педагогічних технологій» (Луцьк, 2004 р.).
▶ Від 2010 року є головним редактором збірника наукових праць «Молода спортивна наука України» (Львів, ЛДУФК), науковим консультантом журналу «Фізична активність, здоров’я і спорт» (Львів, ЛДУФК) та електронного наукового видання «Спортивна наука України» (Львів, ЛДУФК).
▶ З 1-го грудня 2022 року по 18-те січня 2024 року – в. о. ректора Львівського державного університету фізичної культури.
▶ З 19-го січня по 4-те березня 2024 року – професор кафедри теорії та методики фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури.
▶ З 11-го березня 2024 року – радник ректора Львівського державного університету фізичної культури.
▶ Професор Honoris Causa Варшавського Університету Менджементу Collegium Humanum.
Бріскін Юрій Аркадійович
- Радник Ректора зі стратегічного розвитку та інновацій.
- Вчений у галузі фізичної культури та спорту
- Завідувач кафедри теорії спорту та фізичної культури.
- Доктор наук з фізичного виховання і спорту (2007), професор (2008).
- Майстер спорту з фехтування.
- Заслужений діяч науки і техніки України.
▶ Закінчив з відзнакою Львівський державний інститут фізичної культури у 1989 р. У 1989-1998 рр. працював тренером з фехтування.
▶ У 1998 році захистив кандидатську дисертацію «Оцінювання готовності спортсмена до оптимального рішення в ситуації спортивного двобою (на матеріалі дослідження спортсменів-фехтувальників)», присуджено науковий ступінь кандидата психологічних наук (спеціальність педагогічна та вікова психологія), у 2007 році – докторську дисертацію «Теоретико-методичні основи спорту інвалідів як складової міжнародного олімпійського руху», присуджено ступінь доктора наук з фізичного виховання та спорту (спеціальність олімпійський і професійний спорт). У 2008 році присвоєно вчене звання професора кафедри теоретико-методичних основ спорту.
▶ В Університеті працював на посадах викладача кафедри теорії фізичної культури і спорту (1991–1997), старшого викладача (1997–1999), доцента (1999–2007) завідувача кафедри.
▶ Голова спеціалізованої вченої ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій Д 35.829.01 (Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського).
▶ У 2017 році присвоєно Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
▶ Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Львівської обласної державної адміністрації, Дипломом Національної академії педагогічних наук України за вагомий внесок у розвиток наукових шкіл у галузі вищої освіти, Подяками Національного Олімпійського комітету України та Федерації фехтування України.
▶ Автор, співавтор понад 350 наукових та навчально-методичних праць (понад 50 опубліковано у провідних іноземних виданнях), зокрема підручника, 6 навчальних посібників, 8 монографій. Основні: підручник «Спорт інвалідів» (2006), 6 навчальних посібників: «Паралімпійський спорт» (2001), «Адаптивний спорт. Спеціальні Олімпіади» (2003), «Організаційні основи Паралімпійського спорту» (2004), «Вступ до теорії спорту інвалідів» (2008), «Історичні, організаційні та соціальні аспекти розвитку спорту інвалідів» (2011), «Оздоровче плавання» (2017); три індивідуальні монографії: «Готовність спортсмена до прийняття оптимального рішення в ситуації спортивного двобою» (1997), «Теоретико-методичні основи інваспорту» (2005), «Спорт інвалідів у міжнародному олімпійському русі» (2006) та п’ять колективних монографій: «Адаптивный спорт» (2010), «Оцінювання психофізіологічних станів у спорті» (2013), «Теоретико-методичні основи управління процесом підготовки спортсменів різної кваліфікації» (2018), «Інноваційні засоби підготовки спортсменів у фехтуванні» (2018), «Теоретична підготовка у циклічних видах спорту» (2021), «Тактика у сучасних олімпійських спортивних єдиноборствах» (2023).
▶ Має 28 патентів України на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
▶ Підготував 5 докторів та 6 кандидатів наук з фізичного виховання та спорту.
▶ Головний редактор наукового журналу «Фізична активність, здоров’я і спорт»; співробітник редакційної колегії наукового журналу «Теорія і методика фізичного виховання і спорту», збірника наукових праць «Stan, perspektywy i rozwój ratownictwa, kultury fizycznej i sportu w XXI wieku» (Польща).
▶ Обраний до Секції з фізичної культури і спорту Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (від 2018).
▶ Включений до складу виконкому Олімпійської академії України (від 2002), ГО «Українська науково-дослідницька Асоціація» (від 2019).