Чергова сумна звістка надійшла з фронту: захищаючи рідну Неньку Україну від проклятих російсько-фашистських загарбників, у середу, 11-го грудня 2024 року, загинув Юрій Богданович Попик – випускник 2013 року факультету післядипломної та заочної освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, який навчався на кафедрі атлетичних видів спорту.
Юрій Богданович Попик народився 10-го грудня 1990 року в селі Суховоля Городоцького району Львівської області. Навчаючись у середній школі, захопився спортом, зокрема боротьбою самбо. Був переможцем та призером багатьох змагань обласного та всеукраїнського рівнів. Виконав норматив Майстер спорту України по самбо.
Успішно склавши державні екзамени в загальноосвітній середній школі, в 2008 році отримав атестат про середню освіту. Того ж року поступив на навчання до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського на факультет післядипломної та заочної освіти, був студентом кафедри атлетичних видів спорту. У 2013 році здобув диплом про вищу освіту і розпочав працювати тренером.
З початку повномасштабного вторгнення москалів на українську землю, зі зброєю в руках став на захист Вітчизни на передній лінії фронту. Юрій виконував свій священний обов’язок перед Батьківщиною під час проходження військової служби у місті Костянтинівка Донецької області. У вівторок, 10-го грудня йому виповнилося 34 роки. На жаль, наступного дня, 11-го грудня 2024 року, життя Воїна обірвалося…
У Героя залишилися матір Ольга Михайлівна – шкільний педагог Суховільського ліцею, а також брат Іван, яких він дуже любив, як і загалом життя, рідний край та Неньку України!
Світла пам’ять і вічна слава справжньому українському Герою!
Слава Україні! Смерть клятим москалям!
Герої не вмирають!
P.S. Ректорат, професорсько-викладацький склад, студенти і випускники та увесь колектив Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського сумують з приводу загибелі Юрія Богдановича Попика, висловлюють свої щирі співчуття матері, брату і родині Героя, а також його побратимам, близьким, друзям, учням і колегам по роботі та розділяють біль непоправної втрати й схиляють голови у глибокій скорботі…
