Напередодні, 24-го травня поточного року, в Першій Львівській Медіатеці (вул. Мулярська, 2а) відбувся семінар «Іван Боберський: історія у фотографіях». Семінар підготовлено та проведено з нагоди 150-ліття від народження Івана Боберського та з огляду на проголошення Львівською обласною радою 2023 року – Роком Івана Боберського. Спікер заходу – доктор історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова.
Учасники зустрічі – бібліотекарі львівських закладів освіти. Спікер заходу – доктор історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти нашого вишу Андрій Сова розповів про життєвий шлях Івана Боберського – українського націєтворця: державного, військово-політичного і громадського діяча, педагога, організатора, основоположника українського тіловиховання, спортсмена, філолога, журналіста, редактора, видавця, перекладача, архівіста, фотографа, мецената.
Андрій Сова з поміж іншого відзначив, що лише у незалежній Україні ім’я Івана Боберського
було повернено із забуття. Сприяли цьому низка заходів та рішень:
▶ 2011 року у Львівському державному університеті фізичної культури (тепер – імені Івана Боберського) запроваджено спеціальну нагороду – Почесну відзнаку імені Івана Боберського;
▶ 2013 рік Львівською обласною радою був проголошений Роком Івана Боберського;
▶ у листопаді 2013 року за сприяння ЛДУФК світ побачив документальний фільм «Де сила, там воля витає!» (автор сценарію та режисер – Тарас Каляндрук);
▶ у червні 2015 року при Науковому товаристві імені Тараса Шевченка створено Комісію тіловиховання і спорту імені Івана Боберського;
▶ у лютому 2019 року Львівському державному університету фізичної культури присвоєно ім’я Івана Боберського;
▶ у вересні 2020 року Посольством України у Республіці Словенії за участі державних словенських органів влади встановлено пам’ятну таблицю Іванові Боберському в Тржичі на будинку, де він проживав упродовж 1932–1947 років;
▶ у березні 2023 року Львівська обласна рада проголосила 2023 рік Роком Івана Боберського.
Перші невеликі розвідки про Івана Боберського з’явилися ще за його життя. Однак, фахові дослідження його життєвого і творчого шляху на вітчизняних теренах розпочалися вже після розпаду СРСР і відновлення суверенітету України, коли було відкрито спецфонди державних архівів. У різний час, починаючи з 90-их років минулого століття, справі відновлення національної пам’яті, зокрема поширення правдивої інформації про Івана Боберського сприяли наукові, науково-популярні, популярні та публіцистичні праці багатьох дослідників і краєзнавців. Українські науковці, як правило, вивчали його життєвий шлях через призму внеску у сферу фізичного виховання і спорту, цілком заслужено називаючи Івана Боберського «Батьком українського тіловиховання».
Однак аналіз джерел показав, що такий підхід істотно звужує розуміння проблеми і не дає повною мірою осягнути цю величну постать, всебічно висвітлити різні виміри його життя та діяльності. На шпальтах української галицької преси 1920–1940-их років підкреслювався величезний внесок Івана Боберського в українську справу, автори публікацій ставили його в один ряд з такими Великими Українцями, як Іван Франко та Андрей Шептицький.
З огляду на це Андрій Сова запропонував інший підхід, зокрема розширив контексти і проаналізував біографію Івана Боберського як українського націєтворця. Присутні змогли також ознайомитися з моральними настановами та афоризмами Івана Боберського.
І на завершенні зустрічі Андрій Сова резюмував, що у Львові давно вже назріла потреба встановлення пам’ятника Іванові Боберському (найвідповідніше місце для того – площа «Сокола-Батька» у Стрийському парку). Також пам’ятник і таблиці Славному Українцю мають з’явитися у с. Доброгостові, Трускавці, Дрогобичі, Самборі та в інших населених пунктах України та діаспори, з якими пов’язані його життя та діяльність.
Андрій Козира
