Чемпіони та призери Олімпійських ігор

Олена Підгрушна

Аспірантка Львівського державного університету фізичної культури. Українська біатлоністка, майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка Олімпійських ігор в Сочі, На чемпіонаті світу 2013 року здобула 3 медалі: золоту в спринті, срібну в естафеті і бронзову в гонці переслідування., 5-разова чемпіонка Європи, переможниця і призерка етапів Кубка світу з біатлону. 7 грудня 2013 року українська жіноча команда здобула «золото» на етапі в Гохфільцені (Австрія); під час нагородження біатлоністки Юлія Джима, сестри Валентина і Віта Семеренки та Олена Підгрушна вигукували «За Майдан». Вболівальники відповіли спортсменкам «Молодці!». На ХХІІ Олімпійських ііграх в Сочі у складі збірної України здобула “золото” в естафетній гонці 4 по 6 км.

Державні нагороди
•Орден княгині Ольги III ст. (14 вересня 2013 р.) — за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність.

[згорнути]
Яна Шемякіна

Заслужений майстер спорту України з фехтування. Чемпіонка Європи-2004, 2005 рр. серед юніорів. Переможець в особистому заліку і бронзовий призер у командних змаганнях чемпіонату Європи 2005 р.. У 2007 році стала дворазовою чемпіонкою Всесвітньої універсіади у Бангкоку. Володарка «золота» Універсіади-2009 р. в Белграді. Бронзовий призер чемпіонату Європи-2009 р.. Аспірант Львівського державного університету фізичної культури.

[згорнути]
Олександр Усик

Заслужений майстер спорту України з боксу. Чемпіон світу 2011 р., чемпіон Європи у напівважкій вазі, чемпіон України, заслужений майстер спорту України, чемпіон Олімпіади в Лондоні. Олімпійську золоту медаль завоював 11 серпня 2012 року, здобувши перемогу над італійським боксером Клементе Руссо. Після фінального поєдинку станцював на ринзі переможний гопак. Аспірант Львівського державного університету фізичної культури.

[згорнути]
Олександр Петрів

Заслужений майстер спорту України зі стрільби кульової. Випускник Львівського державного університету фізичної культури (2009 р.). Дворазовий бронзовий призер чемпіонатів світу. Чемпіон та срібний призер чемпіонатів світу серед військовослужбовців. Переможець етапу Кубка світу.Чемпіон, п’ятиразовий срібний та бронзовий призер чемпіонатів Європи. Багаторазовий чемпіон України. Рекордсмен України. Олімпійську золоту медаль здобув на Іграх ХХІХ Олімпіади в Пекіні (2008 р.) у вправі МП-8 з олімпійським рекордом. Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (4 вересня 2008 р.) та відзнакою Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011 р.).

[згорнути]
Віктор Панкрашкін

Заслужений майстер спорту з баскетболу. Чемпіон СРСР 1980-1984 рр., 1988 р. 2-й призер чемпіонатів СРСР (1985 р., 1986 р., 1987 р.). Володар Кубка СРСР (1982 р.). Олімпійський чемпіон (1988 р.). Грав за СКА (Львів), СКА (Рига), ЦСКА (1979-89). У 1990 провів сезон за “Урарту» (Єреван). Володів хорошим триочковим кидком. Дуже добре володів мистецтвом ставити блокшот. Цьому сприяла фізична особливість – надзвичайно довгі руки. Будучи не найвищим у збірній СРСР, він єдиний, хто міг не відриваючи п’ять від підлоги, схопиться обома руками за баскетбольне кільце (305 см). Нагороджений медаллю «За трудову доблесть».

(10.12.1957 – 24.07.1993 рр.)

[згорнути]
Вадим Тищенко

Заслужений майстер спорту СРСР з футболу. Навчався у Львівському державному інституті фізичної культури. Срібний призер чемпіонату СРСР: 1987 р., 1989 р.. Чемпіон СРСР (1988 р.). Володар Кубка СРСР (1989 р.). Олімпійський чемпіон (1988 р.). Бронзовий призер чемпіонату України (1992 р.). Виступав за “Ниву” (Вінниця), СКА “Карпати” (Львів), “Дніпро” (Дніпропетровськ), “Хапоель” (Хайфа). Два рази включався до Списку 33-х кращих футболістів сезону в СРСР (№ 3 – 1987, 1989р.). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004 р.)

На тренерській роботі з 1996 року. Тренував команди «Дніпро» Дніпропетровськ (1996-1997 рр.). Головний тренер клубу «Дніпро» Дніпропетровськ (1998 р.. Головний тренер клубу «Кривбас-2» Кривий Ріг (1999). Тренер в клубі «Кривбас» Кривий Ріг (2000-2001 рр.). Тренер в клубі «Дніпро» Дніпропетровськ з 2001 року (у жовтні-грудні 2005 – головний тренер). Спортивний директор ФК “Дніпро”.

[згорнути]
Богдан Макуц

Випускник Львівського державного університету фізичної культури (1980 р.). Заслужений майстер спорту зі спортивної гімнастики. Чемпіон світу (1979 р., 1981 р.) у командній першості, срібний призер у багатоборстві (1981 р.) і в командній першості (1983 р.), бронзовий призер у вправах на кільцях (1981 р.) і в спортивному стрибку (1881 р.). Багаторазовий чемпіон Європи (1979 р., 1981 р.). Золоту олімпійську нагороду здобув у складі збірної СРСР зі спортивної гімнастики на московській Олімпіаді в командному заліку.

[згорнути]
Павло Лєдньов

Заслужений майстер спорту з сучасного п’ятиборства, володар семи олімпійських медалей – дві золотих (1972, 1980), дві срібних (1972, 1976), три бронзових (1968, 1972, 1980). Чотириразовий чемпіон світу в особистому заліку (1973, 1974, 1975, 1978), віце-чемпіон (1977). Неодноразовий чемпіон і призер чемпіонатів світу у командному заліку. Головний тренер збірної СРСР (1981 – 1987). Лауреат Книги рекордів Гіннеса за найбільшу кількість олімпійських нагород.

(25.03.1943 — 23.11.2010)

[згорнути]
Віктор Чукарін

Заслужений майстер спорту (1952 р.). Заслужений тренер УРСР (1972 р.). Суддя міжнародної категорії (1967 р. ). Закінчив ЛДІФК (1951 р.). Чемпіон Ігор ХV та ХVІ Олімпіад (1952 р., 1956 р.) у багатоборстві. Чемпіон Ігор ХV Олімпіади (1952 р.) у вправах на коні та в опорному стрибку, срібний призер у вправах на брусах і кільцях. Чемпіон Ігор ХVІ Олімпіади (1956 р.) у вправах на брусах, срібний призер у вільних вправах, бронзовий – у вправах на коні. Абсолютний чемпіон світу (1954 р.). Чемпіон світу (1954 р.) у командній першості та вправах на брусах; бронзовий призер – у вправах на коні. Тренер – П. Т. Собенко .

(9.11.1921– 25.08.1984 рр.)

[згорнути]
Дмитро Леонкін

Майстер спорту зі спортивної гімнастики. Випускник Львівського державного університету фізичної культури. Чемпіон СРСР у вільних вправах (1952 р. , 1954 р. ), вправах на кільцях (1951 р.), срібний призер у вільних вправах (1953 р., 1958 р.) і опорних стрибках (1954) р., у вправах на кільцях (1954 р.) і опорних стрибках (1953 р.). На Олімпіаді в Гельсінкі, виступаючи в складі збірної СРСР з гімнастики, здобув золоту олімпійську медаль в командному заліку і бронзову медаль у вправах на кільцях.

(16.12.1928 — 1980 рр.)

[згорнути]
Андрій Котельник

Заслужений майстер спорту України (2000 р.). Срібний призер Ігор ХХУІІ Олімпіади в Сіднеї (2000 р.), чемпіон Європи (1995р.). 5-разовий Чемпіон України 1996-2000 рр. Чемпіон Кубка Європи (1999 р.). Інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBA, WBO серед боксерів професіоналів. Тренер – Дмитро Дмитрович Сосновський.

[згорнути]
Ростислав Заулічний

Заслужений майстер спорту з боксу (1992 р.). Срібний призер Ігор ХХУ Олімпіади в Барселоні (1992 р.). Неодноразовий призер чемпіонатів Європи (1991 р. , 1992 р., 1993 р.), чемпіонатів світу (1994 р.). Володар Кубка світу (1995 р.).

[згорнути]
Михайло Слівінський

Заслужений майстер спорту з веслування (1989 р.). Чемпіон світу (1989 р., 1990 р., 1991 р.). Срібний призер Ігор ХХІV та ХХV Олімпіад (1988 р., 1992 р.) у веслуванні на каное-одиночці.

[згорнути]
Сергій Міндергасов

Заслужений майстер спорту з фехтування на шаблях (1988). Чемпіон світу в особистих змаганнях (1986 р.). Чемпіон світу в командних змаганнях (1986 р. , 1987 р., 1988 р., 1989 р., 1990р.). Срібний призер Ігор ХХІУ Олімпіади в сеулі (1988 р.).

[згорнути]
Василь Станкович

Заслужений майстер спорту з фехтування на рапірах (1968 р.). Чемпіон світу (1971 р.) в особистих змаганнях, у командних ( 1969 р., 1970 р., 1973 р., 1974 р.). Срібний призер чемпіонату світу в особистих (1969 р.) та командних змаганнях ( 1975, 1977). Срібний призер Ігор ХІХ та ХХ Олімпіад (1968 р., 1972 р.) у командних змаганнях.

[згорнути]
Георгій Прокопенко

Заслужений майстер спорту з плавання (1964 р.). Чемпіон Європи (1962 р.) на дистанції 200 м брасом, дворазовий чемпіон Європи (1966 р.) на дистанції 200 м брасом і у комбінованій естафеті 4 х 100 м. Багаторазовий рекордсмен Європи. Срібний призер Ігор ХVІІІ Олімпіади в Токіо (1964) на дистанції 200 м брасом.

[згорнути]
Віктор Черниш

Майстер спорту зі стрибків у висоту, бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи (2009 р.), бронзовий призер перших Юнацьких Олімпійських ігор у Сінгапурі (2010 р. ).

[згорнути]
Оксана Райта

05.03.1993, с.Скоморохи Сокальського р-ну, Львівської обл.

Навчається у Львівському державному університеті фізичної культури (2012 – 2015 рр).

Спортивна діяльність: легка атлетика (біг з перешкодами); Юнацький європейський відбір на І юнацькі Олімпійські ігри, 1 місце (2010 р.), І Юнацькі Олімпійські ігри, 3 місце (2010 р.), чемпіонат світу серед юніорів, 12 місце (2012 р.), чемпіонат України серед молоді, 1 місце (2013 р.), чемпіонат України з багатоборства, 3 місце (2013 р.), Чемпіонат України, 1 місце (2013 р., 2014 р.) та інші.

Майстер спорту України з легкої атлетики (2014 р.).

Архів ЛДУФК

http://dynamo-lviv.com/stars/lehka-atletyka/

[згорнути]
Дмитро Грачов

Заслужений майстер спорту зі стрільби з лука, чемпіон Європи (2004 р.), переможець 23 Всесвітньої студентської Універсіади в Таїланді, бронзовий призер Олімпійських ігор в Афінах (2004). Олімпійську медаль виборов в командних змаганнях у складі збірної України.

[згорнути]
Людмила Аржаннікова

Заслужений майстер спорту зі стрільби з лука. Чемпіонка світу (1987 р.) у складі команди СРСР, бронзовий призер чемпіонату світу (1989 р.), чемпіонка Європи (1986 р., 1987 р., 1988 р.) в особистій і командній першості. Чемпіонка СРСР (1984 р., 1986 р.), призер чемпіонату СРСР (1987 р.). На Олімпійських іграх (1988 р.) зайняла четверте місце в особистій першості та у складі команди. Бронзовий призер XXV Олімпійських ігор 1992 року в Барселоні в командній першості.

[згорнути]
Володимир Єшеєв

Заслужений майстер спорту зі стрільби з лука. Чемпіон світу (1987), чемпіон Європи (1982 р., 1983 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1988 р.). Бронзовий призер XXIV Олімпійських ігор в Сеулі (1988 р.).

[згорнути]
Микола Смирнов

Заслужений майстер спорту з водного поло (1988 р.). Закінчив ЛДІФК (1984 р.). Бронзовий призер Ігор ХХІV Олімпіади в Сеулі (1988 р.). Чемпіон світу (1982), бронзовий призер (1986 р.). Чемпіон Європи (1983 р., 1985 р.), срібний призер (1981 р.).

[згорнути]
Віктор Берендюга

Майстер спорту міжнародного класу з водного поло (1988 р.). Чемпіон Європи (1985 р., 1987 р.). Бронзовий призер Ігор ХХІV Олімпіади в Сеулі (1988 р.). У складі збірної СРСР виграв бронзову медаль. На турнірі провів 7 матчів і забив один гол.

[згорнути]
Володимир Немшилов

Майстер спорту міжнародного класу з плавання (1968 р.). Бронзовий призер Ігор ХІХ Олімпіади в Мехіко (1968) у комбінованій естафеті 4 х 100 метрів батерфляєм. Бронзовий призер чемпіонату Європи (1970-1973 рр.).

[згорнути]
Юрій Громак

Майстер спорту міжнародного класу з плавання (1968 р.). Чемпіон Європи (1966 р.) на дистанції 200 м на спині. Бронзовий призер Ігор ХІХ Олімпіади (1968 р.) у комбінованій естафеті 4 х 100 м вільним стилем.

[згорнути]
Ігор Тер-Ованесян

19.05.1938, м. Київ.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1956 – 1960 рр.).

Спортивна діяльність: легка атлетика (стрибок у довжину). Учасник п’яти Олімпійських ігор (1956–1972 рр., дворазовий бронзовий призер), п’яти чемпіонатів Європи (три золоті медалі – 1958 р, 1962р., 1969 р.); 15 разів був чемпіоном СРСР зі стрибків в довжину; член збірної команди СРСР з легкої атлетики (1955 – 1972 рр.). Встановив два рекорди світу, шість рекордів Європи і одинадцять рекордів СРСР. Впродовж 27 років поспіль І.А. Тер-Ованесян володів рекордом СРСР (8 м 35 см). Брав участь у підготовці відомих стрибунів у довжину В. Підлужного, В. Бардаускене, А. Переверзева, Т. Колпакової.

Працював: заступник головного тренера Управління легкої атлетики Спорткомітету СРСР (1972–1976 рр.), старший тренер зі стрибків у довжину профспілкової школи вищої спортивної майстерності (1976–1978 рр.), старший тренер зі стрибків у довжину збірної команди СРСР (1978–1983 рр.); головний тренер збірної команди СРСР (1983–1989 рр.).

Автор декількох наукових монографій і книг, а також спогадів.

Кандидат педагогічних наук (1971 р.), професор кафедри легкої атлетики Російського державного університету фізичної культури спорту і туризму (від 1982 р.).

Президент Федерації легкої атлетики СРСР (1989–1992 рр.), заступник голови Комітету Російської Федерації з фізичної культури, спорту і туризму (1993–2000 рр.), член Ради Міжнародної федерації легкої атлетики – ІААФ (від 1991 р.), президент та засновник фонду “Спорт проти наркотиків” (2000); віце-президент Всеросійської федерації легкої атлетики (2008 р.).

Заслужений майстер спорту СРСР (1968), заслужений тренер СРСР (1980 р.).

Кавалер ордена “Знак Пошани”. Заслужений працівник фізичної культури Російської Федерації. Почесний професор Львівського державного університету фізичної культури (від 2011 р.).

Основні праці: Исследование некоторых путей индивидуализации тренировочного процесса у спортсменов высокой квалификации (канд. дис.). Москва, 1971 р.; Педагогика спорта (монография). Київ, 1986 р. (співавт.); Обучение в спорте. Москва, 1992 р. (співавт.).

[згорнути]
Євген Череповський

Заслужений майстер спорту з фехтування на шаблях (1956 р.). Заслужений працівник фізичної культури і спорту УРСР (1988 р.). Перший з українських фехтувальників призер Олімпійських Ігор. Бронзовий призер Ігор ХУІ Олімпіади у Стокгольмі (1956 р.) в командних змаганнях. Срібний призер чемпіонатів світу (1957 р., 1961 р.), бронзовий призер (1955 р., 1959 р. ).

(17 .10.1934 р. — 12. 07.1994 р.)

[згорнути]
Прокрутити вгору