Почесні доктори

Магльований Анатолій Васильович

Професор, доктор біологічних наук, заслужений професор ЛНМУ імені Данила Галицького, майстер спорту з важкої атлетики. Народився 10 квітня 1955 року в с. Шипка (Молдова). Закінчив Львівський державний інститут фізичної культуриз відзнакою у 1980 р. (спортивний факультет). У тому ж році був прийнятий на посаду викладача кафедри фізичного виховання і спортивної медицини Львівського державного медичного інституту.

У 1988 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук зі спеціальності 01.00.13 “Нормальна фізіологія” у спеціалізованій вченій раді Львівського державного медичного інституту, науковий керівник д.м.н., професор Сафрнова Г.Б.

У 1993 р. захистив дисертацію “Закономірності взаємозв’язку розумової і фізичної працездатності студентів і методи оптимізуючого управління ними засобами фізичного виховання і спорту” на здобуття наукового ступеню доктора біологічних наук зі спеціальності 05.13.06 “Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології” у спеціалізованій вченій раді інституту кібернетики ім. Глушкова НАН України, м. Київ, науковий консультант доктор наук, професор О. О. Навакатікян.

Пройшов шлях від викладача до професора (1995), заслуженого професора ЛНМУ ім. Данила Галицького (2010), завідувача кафедри (1991 — 2015), академіка АН ВО України (2010), проректора з науково-педагогічної роботи (від 1999 р. по теперішній час).

Професор Анатолій Васильович Магльований відомий український вчений, основоположник власної наукової школи, основними напрямами його наукової діяльності є медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, фізіологія фізичної та розумової діяльності людини, фізична реабілітація, санологія.

Магльований Анатолій підготував 12 кандидатів та 2 докторів наук, є науковим керівником 3-х кандидатських (аспіранти ЛДУФК) та науковим консультантом 1 докторської дисертацій (здобувач ЛДУФК), є автором та співавтором понад 670 наукових та навчально-методичних праць, зокрема, 3 підручників, 8 посібників, 27 монографій та книг, 16 патентів, 3 авторських свідоцтва, 7 рацпропозицій, 2 інформаційних листів, 340 статей у тому числі у виданнях, що входять до різних наукометричних баз даних.

Особистий імпакт фактор за індексом Гірша професора Магльованого Анатолія складає 10.

Професор А. В. Магльований є головним редактором газети «Альма-матер», членом редакційних колегій 8-ми наукових видань, 2-х спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій, ряду проблемних комісій та галузевих робочих груп МОН України, головою міжвузівської науково-методичної комісії з питань фізичного виховання, спорту і здоров’я.

За особливі заслуги відзначений низкою нагород: знаком «Відмінник освіти України» (1995), Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (1999), орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (1999), відзнакою «Україна. Демократія. Свобода» (2000), медаллю Національної академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.» (2009), медаллю «20 років АНВО України» (2012), відзнакою Смарагдовий Хрест «За футбольні заслуги» (2014), орденом Спасителя нашого Ісуса Христа (2015), почесною відзнакою “За заслуги у розвитку студентського спорту” (2016).

Неодноразово нагороджений почесними грамотами Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства молоді та спорту України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівського міського голови.

Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 18 жовтня 2016 року.

[згорнути]
Кремень Василь Григорович

Доктор філософських наук, професор, академік НАН України, президент Національної академії педагогічних наук України, президент Спортивної студентської спілки України.
У 1965 році закінчив із золотою медаллю Чорноплатівську середню школу Конотопського району. Упродовж 1966 – 1971 рр. навчався на філософському факультеті Київського держаного університету ім. Тараса Шевченка. У 1971–1979 рр. – аспірант, асистент, старший викладач, заступник декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1976 р. Василеві Григоровичу присуджено вчений ступінь кандидата філософських наук, а у 1991 р. – науковий ступінь доктора філософських наук. У 1994 р. Кременю Василю Григоровичу присвоєно наукове звання професора. Від 1995 р. Василь Григорович – академік Національної академії педагогічних наук України, а 1997 року обраний президентом НАПН України, отримав почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». З 1998 р. – президент Спортивної студентської спілки. У 2000 р. Кременя В.Г. обирають академіком НАН України.
Від 1999 до 2005 року Василь Григорович Кремень міністр освіти і науки України. Як підсумок багаторічної практичної діяльності міністра 2005 року вийшла монографія «Освіта і наука в Україні: інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати».
Під керівництвом Василя Кременя і за участі великого наукового колективу створено першу в українській історії «Енциклопедію освіти», яка вийшла друком 2008 року.
Автор понад 800 наукових праць з проблем філософії, педагогіки та соціально-політичного розвитку суспільства. Головний редактор науково-теоретичного та інформаційного журналу НАПН України «Педагогіка і психологія», голова редакційної колегії науково-практичного журналу «Директор школи, ліцею, гімназії», член редколегій теоретичного та науково-методичного часопису «Вища освіта України», науково-практичного журналу «Гуманітарні науки», соціально-гуманітарного наукового журналу «Людина і Політика», науково-педагогічного журналу «Рідна школа», наукового часопису «Філософія освіти».
Відзначений державними нагородами: орденом Ярослава Мудрого V ступеня, орденом «За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступенів, орденом Преподобного Нестора Літописця та іншими. Він удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки, Міжнародної премії ім. Г.С. Сковороди, премії НАН України ім. М.І. Костомарова.
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 7 червня 2016 року.

[згорнути]
Борзов Валерій Пилипович

Народився 20 жовтня 1949 року у Самборі Львівської області.
Український спортсмен, дворазовий Олімпійський чемпіон, політичний і громадський діяч. Перший міністр спорту України в 1990-1997рр. Народний депутат України 3-го і 4-го скликань.
Під керівництвом свого тренера, відомого педагога і ученого В. В. Петровского підготував і успішно захистив у 1977 році кандидатську дисертацію.
Після закінчення спортивної кар’єри працював в ЦК ЛКСМ України, а потім знов повернувся у спорт, ставши заступником голови Держкомспорту України (1986), Головою  Державного комітету УРСР з фізичної культури і спорту (1990). У 1987 році на конгресі ЕАА (Європейська легкоатлетична асоціація) був обраний членом Ради цієї організації.
1990—1998 рр. — Президент НОК України
З 1996 року — Президент Федерації легкої атлетики України.
Член МОК з 1994 року.
Почесний громадянин міста Нова Каховка. Нагороджений орденами: “Знак Пошани” (1971), Леніна (1972), Дружби народів (1976). Почесною Грамотою Президії ВР УРСР (1976). Почесна відзнака Президента України (08.1996), ордени “За заслуги” II (10.1999), I ст. (11.2002). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (10.2004), 4 медалі.
Автор наукових статей, 4 книг на спортивну тематику та винаходів.
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 3 листопада 2011 року.

[згорнути]
Шиян Богдан Михайлович

Народився 24 червня 1934 року у селі Поршна Пустомитівського району Львівської області.
Після закінчення Болехівської середньої школи у 1951 році, протягом трьох років працював учителем фізичної культури та завідувачем клубом у селі Гошів.
У 1954-1958 роках навчався у Львівському державному інституті фізичної культури, після закінчення якого був направлений викладачем гімнастики факультету фізичного виховання Дрогобицького педагогічного інституту, і через рік був переведений у Кременецький педінститут, а згодом (у 1969р.) у Тернопіль, де у тому ж році, був призначений на посаду декана факультету фізичного виховання.
У 1970 році захистив дисертацію і здобув вчений ступінь кандидата біологічних наук, а у 1974 році йому присуджено вчене звання доцента.
У 1973-1977 роках керував кафедрою теорії і методики фізичного виховання, а з лютого 1977 року до вересня 1988 року працював деканом факультету.
У 1992 році йому присуджено вчене звання професора, а в 1997 році науковий ступінь доктора педагогічних наук.
У 2004 р. обраний академіком Української Академії Наук.
З 1992 року і до цього часу очолює кафедру теоретичних основ і методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Ним розроблено теоретико-методичні основи підготовки вчителів фізичної культури в педагогічних навчальних закладах України, опубліковано 134 наукові праці, у тому числі – 5 монографій, 6 навчальних посібників та підручник з теорії і методики фізичного виховання школярів.
Богдан Шиян є членом редакційних колегій трьох фахових видань ВАК України, членом двох спеціалізованих учених рад.
За плідну, довготривалу працю нагороджений знаками “Відмінник народної освіти УРСР” (1977), “Отличник просвещения СССР” (1984), медаллю А.С.Макаренка (1985), знаком МОН України „За наукові досягнення” (2007), “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України” (1997).
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 3 листопада 2011 року.

[згорнути]
Запорожанов Вадим Олександрович

Народився 15 жовтня 1930 року в Харкові. У 1953р. – закінчив Львівський інститут фізичної культури за спеціальністю фізична культура.

У 1969 р. – захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата педагогічних наук.

У 1978 р. – отримав ступінь доктора педагогічних наук.
У 1982 р. – присвоєно вчене звання професор.
Педагогічна діяльність

1953-1970 рр. –викладач, старший викладач кафедри легкої атлетики Львівського державного інституту фізичної культури, Львів.
1970-1981 рр. – Кубанський державний інститут фізичної культури, Краснодар, Росія. Завідуючий кафедри легкої атлетики.
1981-1985 рр. – доцент, професор Київського державного інституту фізичної культури.
1985-1994 рр. – Український державний університет фізичного виховання і спорту, м. Київ. Проректор з наукової роботи, а з 1994 по 1996 рр. – професор кафедри теорії спорту.
1996-2010 рр. – Академія фізичного виховання і спорту в Гданську, Польща. Завідуючий кафедри теорії спорту. Професор консультант. Керівник наукової лабораторії.
Наукова діяльність

Науковий напрямок: теорія і методика спорту вищих досягнень (курування, контроль, відбір)
Автор 108-и наукових публікацій. З них 5-ть монографій: “Управление и контроль в спортивной тренировке”, “Физическая активность человека”, “Легкая атлетика” (видана в Іспанії), “Отбор и селекция в спорте”(видана в Польщі), “Контроль в спортивной тренировке” (видана в Польщі) і підручник: “Легкая атлетика” (видана в Польщі)
Підготував 18 кандидатів наук з фізичного виховання і спорту. Консультант підготовки 5-и докторських дисертацій
Учасник міжнародних конгресів “Олімпійський спорт і спорт для всіх”
Тренерська діяльність

1967 – заслужений тренер України з легкої атлетики. Підготував 11 майстрів спорту з легкої атлетики, серед них: Ігор Тер-Ованесян (перший тренер ДЮСШ, Львів), Лідія Цимош(чемпіонка СРСР). Неодноразово брав участь у підготовці команди України до спартакіад народів СРСР, чемпіонатів СРСР і команди СРСР до Олімпійських ігор в Мехіко (1968 р).
В період з 1980 по 1995 р.р. запрошувався як науковий консультант Олімпійськими комітетами та спортивними організаціями Іспанії, Китаю, Монголії, Північної Кореї , НДР, Греції з метою підвищення кваліфікації тренерів та обміну досвідом з наукового забезпечення збірних команд.
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 3 листопада 2011 року.

[згорнути]
Хенрик Анжей Сазаньски

Народився 11 листопада 1939 р. на Тернопільщині.
Хенрик Сазаньски – професор кафедри теорії спорту Академії фізичного виховання ім. Юзефа Пілсудського у Варшаві. Вчений у галузі теорії спорту, теорії та технології спортивного тренування, моторики людини, тренер з легкої атлетики. Член Ради Польської конфедерації спорту. Голова Ради у справах підготовки фахівців фізичної культури. Член Міжнародної асоціації кінетики спорту. Засновник і член Фонду ректорів академічних польських шкіл, член редакційних колегій наукових видань Польщі, України, Литви, Росії. Виконує обов’язки голови Ради у справах підготовки кадрів при Міністрі спорту і туристики Польщі.
Автор (співававтор) 351 наукової праці з питань оптимізації тренувань, тренувальних навантажень, оптимізації та ефективності тренувань дітей та молоді, фізичної підготовки; тренувань у швидкісно-силових видах легкої атлетики олімпійського спорту; підручників, монографій.
Володар нагороди «Олімпіонік» – 1996 р.; почесної відзнаки JASK – 2003 р. Тринадцять разів упродовж 1980 – 2002 рр. отримував відомчі нагороди за видатні наукові досягнення.
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 28 жовтня 2010 року.

[згорнути]
Станіслав Заборняк

Станіслав Заборняк – ректор вищої Школи Бізнесу і підприємництва в Островцу Свєтокжискім, професор, завідувач кафедри історії фізичної культури, факультету фізичного виховання Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві.
Випускник Академії Фізичного Виховання у Варшаві, яку закінчив з відзнакою у 1978 р., здобувши кваліфікацію магістра спорту та тренера з легкої атлетики і спорту.
У 2004 р. здобув науковий ступінь доктора наук фізичної культури.
Серед численних наукових праць Станіслава Заборняка – науковий трактат «Фізична культура українського народу на польських землях (1868 – 1939 р.)» (Жешув 2007). У цьому дослідженні розкрито невідому сторінку про участь українців у розвиткові фізичної культури на теренах Австро-Угорщини, а згодом і другої Речі Посполитої.
Нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги (1980 р.)
Золотою Відзнакою Діяча Фізичної Культури(1997 р.)
Золотим Хрестом Заслуги (2005 р.)
У 2007 р. за рішенням президії Ради Головного Управління ОСП нагороджений відзнакою Заслуженого Діяча ОСП за визначні заслуги у розвитку фізичної культури і туризму на селі.
Почесний доктор ЛДУФК від 10 лютого 2010 р.

[згорнути]
Вольфганг Говін

Доктор філософії (ортопедія), доктор філософії (судова медицина), доктор біохімічних та біомеханічних наук, доктор медичних наук.
Вольфганг Говін працює у складі Ншгіег Ігладіп Отоир (Нью Лембтон, Австралія).
Бере участь у реалізації дослідницького проекту Європейського Космічного агенства.
Внесок др. Вольфганга Говіна у скарбницю наукових знань анатомії та медицини підтверджений вагомим багажем наукових публікацій – понад 60 статей, більш ніж 20 оглядових статей та розділів у наукових монографіях. За період 1995-2008 рр. др. Вольфганг Говін взяв участь у більш ніж 70 наукових конференціях.
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури
від 18 листопада 2008 року.

[згорнути]
Бубка Сергій Назарович

Народився 4 грудня 1963 року в Луганську.

Президент Національного олімпійського комітету України. Заслужений майстер спорту. Олімпійський чемпіон Сеулу-88. Шестиразовий чемпіон світу, 35-разовий рекордсмен світу, за найбільшу кількість світових досягнень занесений до Книги рекордів Гіннеса.

З 2002 року – кандидат педагогічних наук.
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 14 листопада 2008 року.

[згорнути]
Сушкевич Валерій Михайлович

Народився 14 червня 1954 року в місті Тараща Київської області.
Президент Національного комітету спорту інвалідів України; президент української федерації спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату; радник прем’єр-міністра України на громадських засадах.
Народний депутат України. Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Заслужений діяч фізичної культури та спорту України. Співавтор закону: “Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні”.
Нагороджений орденом “За заслуги” III (11.2000), II (03.2002), I ст. (10.2004). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (04.2006). Звання Героя України з врученням Ордена Держави (10.2008).
Почесний доктор Львівського державного університету фізичної культури від 15 травня 2008 року.

[згорнути]
Прокрутити вгору