Євген Приступа зустрівся з воїном ЗСУ Русланом Павликом

Ректор Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, професор Євген Приступа в День Добровольця зустрівся з Русланом Павликом – випускником нашого університету, а нині воїном Збройних сил України, який проходить курс реабілітації після важкого поранення.

Навчаючись у загальноосвітній середній школі, Руслан Павлик розпочав займатися боксом у ДЮСШ. А отримавши атестат про середню освіту, продовжив навчання на кафедрі фехтування, боксу і національних одноборств нашого вишу.

Як справжній патріот України та воїн по духу, Руслан зі зброєю в руках захищав цілісність та суверенітет рідної держави в ході АТО. А з перших днів повномасштабного вторгнення рашистських загарбників з московії на нашу землю пішов на передову у складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. У ході боїв був двічі поранений. Після першого з них доволі швидко повернувся до побратимів на передову. Натомість друге поранення було дуже важким і, відповідно, вимагало тривалого лікування. Нині Руслан на Львівщині проходить курс реабілітації, тож не міг не відвідати рідний Університет та зустрітися з його очільником та своїми колишніми викладачами і друзями.

Напевно символічно, що зустріч Руслана Павлика з професором Євгеном Приступою відбулася в День українського добровольця – свято, коли ми вшановуємо людей, які не були військовими за професією, але в критичний для нашої держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну від ворога.

Окрім Євгена Никодимовича у зустрічі з Русланом Павликом взяли участь також колишні викладачі й друзі воїна: Андрій Окопний – доцент кафедри педагогіки і психології, Петро Мисишин – віцепрезидент Федерації боксу міста Львова, Валерій Мельник – доцент кафедри спортивних та рекреаційних ігор, відповідальний за спортивну роботу в нашому виші та Володимир Рихаль – старший викладач кафедри теорії і методики фізичної культури, з яким Руслан впродовж студентських років мешкав у гуртожитку в одній кімнаті.

Зрозуміло, що головною темою розмови було те, про що вже понад рік говорять практично усі українці – обговорення ситуації на фронті. Руслан розповідав про різні епізоди боїв, у яких брав участь та поділився своїми враженнями. При цьому постійно наголошував, що наразі для нього найголовніше – якомога швидше одужати й повернутися на фронт до своїх побратимів, аби допомагати їм бити клятого ворога й звільнити від загарбників до останнього клаптика рідну землю. А після нашої неминучої Перемоги Руслан, за його словами, планує продовжити навчання в рідному Університеті.

Звичайно, згадував він й проведені роки в рідному Університеті – як навчальний процес та заняття боксом й виступи на змаганнях, так і студентські будні. А завершилася зустріч, як і годиться, фотосесією...