Шпажистки Яна Шемякіна і Юлія Свистіль – бронзові призерки Євро-2022

У турецькій Анталії сьогодні, 22-го червня, завершується чемпіонат Європи 2022 року з фехтування. А напередодні жіноча збірна України, у складі якої виступали й дві випускниці Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського – Яна Шемякіна та Юлія Свистіль, виборола бронзовий комплект нагород континентального форуму в командному турнірі шпажисток.

Бронзові призерки Євро-2022 –
Інна Бровко, Влада Харькова, Яна Шемякіна та Юлія Свистіль

До завершення чемпіонату Європи-2022 у турецькій Анталії залишається ще один день, а у скарбничці збірної України вже повний комплект нагород. Напередодні, 21-го червня, до «золота» в особистих змаганнях Влада Харькова додала бронзу разом з подругами по команді – Юлією Свистіль, Інною Бровко та Яною Шемякіною, яка була на п’єдесталі в угорському місті Залаегерсег 17 років тому, коли востаннє на честь нашої жіночої шпаги підіймався прапор над командним п’єдесталом чемпіонату Європи.

Поступившись у півфіналі майбутнім чемпіонкам француженкам з рахунком 36:45, підопічні Богдана Нікішина у поєдинку за третє місце змусили скласти зброю представниць Швейцарії – 45:42.

Відзначимо, що для 36-річної олімпійської чемпіонки Лондона-2012 Яни Шемякіної – вихованки львівської школи фехтування, а нині представниці Києві, це четверта в кар’єрі нагорода на чемпіонатах Європи. Вона єдина у команді зразка-2022, хто мав досвід виступів на таких великих форумах. Втім, статус дебютантки не завадив Владі Харьковій (уродженці Ужгорода, що останні роки тренується у столиці), зробити медальний дубль, а киянці Інні Бровко та Юлії Свистіль зі Львова зробити вагомий внесок у бронзовий успіх команди України. А тепер більш детально про «бронзовий» шлях нашої жіночої шпаги на Євро-2022.

Українські шпажистки, сіяні під восьмим номером, розпочали турнір з перемоги в 1/8 фіналу над сусідками по рейтингу – представницями Румунії. Юлія Свистіль виграла третій бій з рахунком 3:0 і після цього наші дівчата фехтували обережно та заощадливо, зберігаючи відрив, іноді збільшуючи його до чотирьох-п’яти уколів, іноді дозволяючи суперницям наблизитися, але не більше ніж на два пункти. Власне 34:32 у заключному дев’ятому бою це був останній раз, коли у наступниць слави Ани Марії Попеску – олімпійської чемпіонки, чемпіонки світу та Європи, яка завершила кар’єру після Токіо-2020, зажевріла надія. Але тривало це недовго, адже наша новоспечена чемпіонка Європи Влада Харькова включила п’яту передачу і завершила зустріч на користь України з перевагою у вісім уколів – 45:37.

За схожим сценарієм розвивався і чвертьфінал підопічних Богдана Нікішина проти чинного чемпіона Європи – збірної Польщі. Шемякіна задала поєдинку переможний тон, вигравши перший бій з рахунком 3:1. І далі українки весь час були на крок попереду суперниць, максимум дозволяючи їм скоротити відставання до «-1». Перед заключним боєм ми мали гандикап у п’ять уколів – 33:28. За першу хвилини він збільшився до семи – 36:29. Але лідера збірної Польщі Ренату Кнапік-Мязгу це не спинило. Як і те, що за вісім секунд до кінця вона все ще програвала – 37:41. Досвідчена польська шпажистка таки зуміла зрівняти рахунок – 42:42. Але в додатковий час на щастя загорівся один зелений ліхтар на знак переможного уколу Влади Харькової – 43:42. Так, кінцівка вийшла дуже нервовою, але не слід забувати, що на іншому боці доріжки був другий номер світового рейтингу Міжнародної федерації фехтування (FIE).

У півфіналі, де на нас чекали француженки, у складі яких були троє з чотирьох авторок «золота» Євро-2018, ми, на відміну від двох попередніх зустрічей, одразу опинилися у ролі наздоганяючих. Далеко суперниць не відпустили, ліквідувавши загрозливий розрив у п’ять уколів. Але вийти вперед так ні разу і не змогли. «-2», з якими ми у підсумку підійшли до дев’ятого бою, виявилися занадто важким тягарем для Харькової, яка відчайдушно намагалася відігратися з Оріан Майо, але зустріч завершилася з невтішним для нас рахунком – 36:45.

У поєдинку за третє місце підопічні Богдана Нікішина зустрілися з командою Швейцарії, яка у своєму півфіналі програла Італії – 32:45. Швейцарки за нагородами у жіночій шпазі скучили не менше за нас, адже їх останній п’єдестал був ще у болгарському Пловдиві-2009. Перша серія боїв залишилася за нами з перевагою у два уколи – 13:11, а от наступні два поєдинки виграли швейцарки та повели в рахунку 23:22. Але тут на доріжку вийшла новоспечена чемпіонка Європи Харькова і дуже впевнено розібралася з найдосвідченішою із суперниць Лаурою Штелі – 7:1, після чого ми повернули собі лідерство (29:24) і дотримали його до переможного кінця (45:42) з обіймами, криками радощів і святом для всієї команди.

Додамо, що «золото» в жіночій командній шпазі здобула збірна Франції, яка в фіналі переконливо перемогла італійський квартет. Про перевагу француженок найкраще свідчить кінцевий результат головної дуелі дня – 43:30

Також вчора, 21-го червня, на чемпіонаті Європи-2022 у турецькій Анталії найсильніших у командній першості визначали й чоловіки-рапіристи. Наша команда у складі досвідчених Клода Юнеса, Ростислава Герцика (обидва – випускники ЛДУФК імені Івана Боберського) і киянина Андрія Погребняка та дебютанта змагань – студента четвертого курсу кафедри фехтування, боксу і національних одноборств (завідувач–доцент Василь Бусол) нашого Університету Даниїла Гойди посіла п’яте місце, продемонструвавши неймовірну волю до перемоги, не опускаючи рук навіть коли розрив в рахунку досягав двозначних цифр.

Цей результат став найкращим для української чоловічої рапіри в командних змаганнях на чемпіонатах Європи з 1998 року, коли так само п’ятими були Сергій Голубицький, Олексій Бризгалов, Олексій Кругляк та Володимир Сірик.

В Анталії підопічні заслуженого тренера України Сергія Гаравського, який диплом про вищу освіту також здобув у стінах нашого вишу, розпочали командний турнір з впевненої перемоги над Ізраїлем в 1/8 фіналу (45:32), після чого у поєдинку за вихід в четвірку півфіналістів схрестили зброю з командою Польщі, з якою зустрічалися цього сезону у турнірі за п’яте–восьме місця на Кубку світу у Пловдиві. Обидві команди, що цікаво, змінили розстановку. В Анталії починати випало Андрію Погребняку з Анджеєм Жондковським. Проте взяти реванш за поразку в особистих змаганнях наш спортсмен не зміг і ми одразу опинилися у ролі наздоганяючих.

Але віддамо належне волі до перемоги української команди, яка не опустила рук навіть, коли розрив в рахунку на екваторі зустрічі сягнув 14 уколів – 11:25. У другій половині поєдинку Юнес і Погребняк виграли свої мікродуелі по 9:5 і до останнього бою наше відставання скоротилося вдвічі (33:40).

Клод, який цього разу виступав у ролі фінішера, кілька разів наближався до суперника на відстань трьох уколів, але більшого останній не дозволив. У підсумку поразка з різницею в чотири уколи – 40:44. Для порівняння у Пловдиві ми програли з розгромним рахунком 25:45.

Андрій Погребняк, Даниїл Гойда, Клод Юнес і Ростислав Герцик

У турнірі за п’яте–восьме місця наш квартет спочатку зустрівся з Бельгією. Тут відзначимо шостий бій у виконанні Клода Юнеса, який виграв його 7:1 і перевернув загальний рахунок з 23:25 на 30:26. Він же, вийшовши на «+1» в заключному поєдинку, привів команду до перемоги – 45:43.

В останньому матчі дня ми зустрілися з командою Німеччини. Програли першу серію боїв (12:15), виграли два наступні (25:22). І знову відпустили суперників. 33:40 – такі цифри світилися на табло перед заключним дев’ятим поєдинком, а по його завершенню – 44:42. Юнес завдав Люісу Кляйну 11 уколів, пропустивши лише два. Відтак українська команда стала п’ятою. А трійку призерів сформували рапіристи Італії, Франції та Польщі.

 

Назад

НАВІГАЦІЯ ПО САЙТУ