В боях за свободу України загинув випускник ЛДУФК Ярослав Улічний
Чергова сумна звістка надійшла з фронту – у четвер, 2-го березня, на Донеччині, захищаючи незалежність та цілісність України в боях проти загарбницької орди з клятої московії, на 37-му році життя загинув керівник кафедри фізичного виховання Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова Улічний Ярослав Васильович – випускник ЛДУФК, племінник і похресник методиста деканату факультету післядипломної та заочної освіти нашого вишу Пазичук Марії Василівні.
Ярослав Улічний народився 26-го серпня 1986 року в селі Сільці тоді Сокальського, а нині Червоноградського району Львівської області. З раннього дитинства він ріс дуже активним, як кажуть в народі, непосидючим хлопчиком. У підлітковому віці захопився автомобілями, що стало вирішальним фактором при виборі ним майбутньої професії. Отримавши атестат про середню освіту по завершенні навчання в Сілецькій загальноосвітній школі, у 2003 році Ярослав поступив на спортивний факультет (спеціалізація – автомобільний спорт) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.
Впродовж навчання у нашому виші, Ярослав був учасником багатьох змагань, неодноразово ставав їх переможцем та призером. Паралельно з автоспортом він обожнював також туристичні походи і рибалку та й загалом шалено любив активний відпочинок на природі. Тож не випадково, з часом став співавтором організації та проведення, а також учасником низки аматорських ралі в гірській місцевості, які зазвичай проводилися в Карпатах.
Успішно закінчивши бакалаврат та магістратуру ЛДУФК імені Івана Боберського, Ярослав працював на кафедрі фізичного виховання Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова, пройшов шлях від викладача до її керівника.
У 2014 – 2015 роках служив в АТО. Цікаво, що й в період служби він вкотре виявив свою відданість здоровому способу життя та заняттям фізичними вправами. Організував своїх побратимів в польових умовах створити «тренажерку». При цьому прилади для виконання тих чи інших вправ робили з того, що було поряд. Тож прилади були нестандартні, але цілком придатні для використання, а головне, давали цілком ефективний результат.
З перший днів повномасштабного вторгнення російських загарбників на українську землю Ярослав повернувся до лав Збройних Сил України. Брав активну участь в обороні Миколаєва та звільненні Харківщини, а впродовж останніх місяців воював на Донеччині. Саме на Донбасі відбувся останній бій за його участі. 2-го березня ворожа куля важко поранила Воїна. Побратимам, щоправда, вдалося на бронетранспортері вивезти Ярослава в тил, але, на превеликий жаль, отримані ушкодження виявилися несумісними з життям...
26-го серпня йому виповнилося б 37 років, у Героя залишилися самотніми мати Галина Степанівна та батько Василь Зиновійович.
Чин похорону Ярослава Улічного відбудеться в суботу, 4-го березня, о 12:00, в храмі Собору Пресвятої Богородиці в Сільці.
Поховають Героя на Сілецькому кладовищі.
Світла пам’ять Герою України...
Слава Україні! Героям Слава! Слава ЗСУ!
Герої не вмирають...
