34-річний львів’янин Клод Юнес – випускник кафедри фехтування, боксу і національних одноборств (завідувач кафедри – доцент Зоряна Семеряк) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського – 30-го березня уже вшосте поспіль став чемпіоном України з фехтування на рапірах, виборовши черговий титул 30-го березня на змаганнях у Києві. При цьому у вирішальних поєдинках, у півфіналі та фіналі, він протистояв партнерам по львівській команді Максиму Гаравському та Даниїлу Гойді – ще одному випускнику та магістранту нашого закладу вищої освіти. Як вдається зберігати стабільність у виступах на національній першості – Клод Юнес розповів представникам ЗМІ.
ПРО ТЕ, ЯК ВДАЛОСЯ ВИГРАТИ ШІСТЬ ЧЕМПІОНАТІВ УКРАЇНИ ПОСПІЛЬ
«Насамперед це впевненість! Я завжди дуже впевнено себе почуваю на цих змаганнях, а далі просто виходжу і роблю свою справу. А коли ти знаєш, що ти робиш – результат відповідний. Ось саме на чемпіонаті України так і відбувається: я роблю все, що від мене залежить, завжди стараюся підтверджувати свій результат і покращувати своє фехтування. Якщо є потенціал, то потрібно його розвивати, і це своєрідна мотивація для мене».
ПРО НАПРУЖЕНИЙ БІЙ ЗА ВИХІД У ФІНАЛ ПРОТИ МАКСИМА ГАРАВСЬКОГО ТА КАМБЕК ДАНИЇЛА ГОЙДИ
«Моментами було досить тривожно. Це моя помилка, і над нею потрібно буде попрацювати за той місяць, що лишається до зонального відбіркового турніру на Олімпіаду. У Люксембурзі обов’язково буде потрібно мінімізувати такі помилки.
У день особистого турніру чемпіонату усі бачили, що я беру ініціативу в бою, а потім в якийсь момент її просто віддаю. Потрібно вміти швидко знаходити те, що твій суперник змінив у своєму фехтуванні. У випадку з Максимом Гаравським мені було трішки важче це зробити. Але все ж у середині бою я зрозумів, що необхідно зменшити швидкість і трішки змінити тактику.
З Даниїлом була інша ситуація, коли я повів 7:1. Ніби ініціатива у твоїх руках, і ти хочеш так само спокійно завершити бій, а тим часом твій суперник включається. І поки я зумів адаптуватися до того, що Гойда збільшив темп, він вже зрівняв рахунок і навіть вирвався вперед. Але досвід допоміг мені повернути ініціативу і все ж завершити поєдинок на свою користь».
ПРО ТЕ, ЯК ВДАЄТЬСЯ ЗІБРАТИСЯ З ДУМКАМИ У КРИТИЧНІ МОМЕНТИ
«Думки про те, що зараз я можу програти в таких ситуаціях виникають абсолютно у кожного спортсмена. Усе залежить від того, як ти контролюєш потік таких думок. Якщо ти дозволиш йому контролювати тебе і твоє тіло, ти вже програв. Дуже важливо вміти перебороти негативне сприйняття і фокусуватися на позитиві, тобто правильно налаштовуватися. Ось так це працює. На рівні чемпіонату України суперники ще дозволяють тобі виправити ці помилки, але на міжнародних змаганнях ніхто тобі такої можливості не дасть».
ПРО ПОДАЛЬШІ ПЛАНИ І ЗОНАЛЬНИЙ ВІДБІРКОВИЙ ТУРНІР НА ОЛІМПІАДУ–2024
«У нас із тренером (заслуженим тренером України, випускником нашого університету – ред.), розбіглися думки щодо того, як має проходити підготовка. Але ми змогли знайти золоту середину. Ми старалися зробити закордонний збір. Але усі ті збірні, які вже кваліфікувалися на Олімпіаду, зараз відпочивають, а ті спортсмени, які, як і я, готуються до змагань у Люксембурзі, воліють не розкривати своїх можливостей перед потенційними суперниками.
Отже, ми вирішили готуватися в Україні. Зробимо два збори – короткий п’ятиденний у клубі «La Fleche» у Києві, а потім готуватимемося у Львові. Тим більше, що у нас багато спортсменів, що фехтують лівою рукою, так само як буде і на відборі.
Я взагалі майже все своє свідоме спортивне життя перебував у команді, де переважна більшість була шульгами, тому в мене з ними деякі дії набагато краще працюють, ніж з праворукими суперниками. Настрій у мене бойовий. Готуюся ментально до цих змагань, адже там велику роль відіграє психологія спортсмена».
За матеріалами сайту НФФУ
