Чергова сумна звістка надійшла з фронту: захищаючи рідну Неньку Україну від російсько-фашистських загарбників, загинув Петро Петрович Білас – випускник 2016 року факультету фізичного виховання (нині – факультету педагогічної освіти) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, який навчався на кафедрі атлетичних видів спорту (відділення вільної боротьби).
Петро Петрович Білас народився в Трускавці у 1994 році в сім’ї знаного тренера Петра Львовича Біласа – випускника нашого закладу вищої освіти. До слова, молодший син Петра Біласа-старшого Павло (майстер спорту з вільної боротьби, учасник Чемпіонату Європи серед кадетів в складі збірної України) також вищу освіту здобув у нашому університеті.
Петро Білас-молодший, як і його батько та брат, з раннього дитинства закохався у вільну боротьбу, практично увесь вільний час проводив у спортивну залі Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Спартаківець» Трускавця. Успішно виступав на змаганнях, зокрема, був чемпіоном Львівської області серед чоловіків, переможцем і призером змагань обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів, виконав норматив кандидата в майстри спорту.
По закінченні дев’ятого класу Трускавецької загальноосвітньої середньої школи №2, продовжив навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання. А отримавши кваліфікацію молодшого спеціаліста, поступив на факультет фізичного виховання (нині – факультет педагогічної освіти) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, навчаючись на відділенні вільної боротьби кафедри атлетичних видів спорту. Склавши успішно державні іспити, в 2015 році здобув диплом спеціаліста, а в 2016 році – магістра.
Здобувши диплом про вищу освіту, ще навчаючись в магістратурі, Петро Білас з вересня 2015 року почав працювати тренером з вільної боротьби у ФСТ «Спартак». А відслуживши строкову службу у Збройних Силах України по завершенні навчання в ЛДУФК імені Івана Боберського, повернувся до рідної СДЮШОР «Спартаківцеь», де працював тренером. Паралельно Петро працював також учителем фізичної культури в дрогобицькому Ліцеї №3 імені В’ячеслава Чорновола.
Як вчитель, Петро Білас-молодший міг мати бронь та залишатись працювати на педагогічній ниві, однак, як справжній Українець, він свідомо обрав шлях стати на захист України. Після повномасштабного вторгнення клятих москалів на територію України, Петро разом з батьком долучився до лав Збройних Сил України, був командиром підрозділу. За час участі в бойових діях він став досвідченим офіцером, інструктором. На превеликий жаль, тепер це все у минулому… У Героя залишилися дружина та маленька донька…
Світла пам’ять і вічна слава справжньому українському Герою!
Слава Україні! Смерть клятим москалям!
Герої не вмирають!
P.S. Ректорат, професорсько-викладацький склад, студенти і випускники та увесь колектив Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського сумують з приводу загибелі Петра Петровича Біласа, висловлюють свої щирі співчуття родині Героя, його побратимам, близьким, друзям, учням і колегам по роботі та розділяють біль непоправної втрати й схиляють голови у глибокій скорботі…
