20-річна українська біатлоністка Олена Городна – студентка четвертого курсу кафедри зимових видів спорту факультету фізичної культури і спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського – провела свій перший повноцінний сезон на Кубку світу і не загубилась у біатлонному пелотоні, показавши декілька досить високих результатів. Та спортсменка робить тільки перші кроки серед найсильніших стріляючих лижниць світу на шляху до свого Олімпу.
Після заключної гонки дев’ятого, заключного етапу Кубка світу сезону-2024/2025, що відбулася у неділю, 23-го березня, у норвезькому Голменколлені, Олена Городна поділилась із вболівальниками своїми думками щодо сезону, який завершився та планами на міжсезоння.
– Олено, ваш кращий результат на Кубку світу – 13-те місце у індивідуальній гонці в словенській Поклюці, у спринті в Голменколлені – 15-е місце. Як самі оцінюєте цей сезон для себе? Ті цілі, які ставили перед собою, виконані, чи прагнули більшого?
– Насправді, я дуже задоволена цим результатом і навіть не могла подумати, що цього сезону зможу двічі потрапити в ТОП-15 і вийти на старт свого першого масстарту на цьому рівні. Цілі, які ставила, на жаль, у більшій частині сезону не вдавалось досягнути, але вже у кінці сезону вийшло, і можна сказати, що цей результат став вище моїх очікувань. Хочеться подякувати нашим тренерам, які вірили і давали багато можливостей та шансів для набирання дорогоцінного досвіду тут. Пробачали помилки і допомагали ставати сильнішою і впевненішою.
– Якщо пригадати юніорський чемпіонат світу в шведському Естерсунді, то двічі ви зупинялись у кроці від подіуму, а в індивідуальній гонці показали сьомий результат і це з двома штрафами. Як гадаєте, чого не вистачило вам там, аби повернутися зі Швеції із медаллю, може просто банального везіння?
– Так, юніорський чемпіонат світу я згадую з посмішкою на обличчі, і звичайно дуже прикро, що медаль була так близько, а мені не вдалось її здобути. В біатлоні всі фактори важливі: десь не вистачило ходу, десь одного влучного пострілу, а десь, можливо, і везіння. Але це біатлон, і цим він і цікавий, що якась маленька помилка може залишити тебе без медалі. Тому треба більше працювати над своїми помилками. З цього чемпіонату світу я винесла багато уроків, набула впевненості та мотивації працювати далі і вдосконалюватись, тому участь у цих змаганнях зробила мене тільки сильнішою і впевненішою в своїх силах.
– На початку сезону, в австрійському Хохфільцені, у вас була розмова з головним тренером жіночої збірної Миколою Зоцем, щодо постанови при стрільбі стоячи. У сезоні вам вдалося показати роботу на вогневих без хиб, та кращі результати все ж демонстрували на останніх етапах. Тож це результат вашої наполегливої роботи з тренером, чи ваш організм краще почувається саме у лютому – березні?
– Так, на початку сезону у мене були проблеми зі стійкою і було дуже важко морально, що у мене не виходить. Микола Миколайович (Зоц – ред.) дуже терпляче мені допомагав розібратись і знайти причину моїх промахів, і нам не так швидко, але вдалось її знайти. Тренер допоміг її прибрати і стійка стала краще вдаватись.
– Що у цьому сезоні ви б для себе відзначили, як однозначне особисте досягнення?
– Це потрапляння двічі в ТОП-15 і масстарт на цьому рівні. Це однозначно велике досягнення для мене.
– Які плани ставите перед собою у це передолімпійське міжсезоння?
– Хочу трішки відпочити морально та фізично, набратись сил і з новими силами приступити до перших тренувань та працювати над важливими моментами. Від себе хочеться подякувати в першу чергу ЗСУ, нашим хлопцям, які захищають нашу країну і борються за життя багатьох людей. Нашій команді: тренерам, масажисту, лікарю, сервісменам та дівчатам, які дуже допомагають. Наш результат виходить завдяки допомоги кожного із них. І звичайно дякую за таку важливу підтримку моїм рідним, друзям і нашим вболівальникам. Дякую усім, хто допомагає та підтримує, всіх дуже ціную та поважаю.
За матеріалами www.biathlon.com.ua
Запрошуємо приєднатись до офіційних сторінок нашого Університету в соціальних мережах!
