Відійшов у засвіти Герцик Мирослав Степанович

Сьогодні, 24 вересня 2024 року, на 89-му році життя перестало битися серце Герцика Мирослава Степановича – Почесного ректора Львівського державного університету фізичної культури (ректора 1992 – 2006) імені Івана Боберського, доцента кафедри олімпійської освіти (2007–2020) нашого закладу вищої освіти, члена-кореспондента Української Академії наук, майстра спорту з веслування на байдарках і каное, заслуженого тренера України, Відмінника освіти України.

Герцик Мирослав Степанович народився 6-го грудня 1935 року в місті Болехів Долинського повіту Станиславівського воєводства Польської Республіки (нині – Івано-Франківської області, Україна). Отримавши атестат про середню освіту, у 1953 році поступив на навчання у Львівський державний, тоді ще інститут фізичної культури, який успішно, з відзнакою закінчив у 1957 році. Один з найкращих веслярів України 60-х років минулого століття. Майстер спорту колишнього СРСР з веслування на байдарках і каное, чемпіон СРСР 1962 року, неодноразовий чемпіон України 1959–1963 років.

Працював тренером у Львівському спортивному товаристві «Спартак», де започаткував новий для Львова вид спорту – веслування на байдарках і каное. Тренер збірних команд України та колишнього СРСР (1964–1984). Засновник львівської школи веслування. Виховав дев’ять майстрів спорту міжнародного класу, понад 50 майстрів спорту, серед них чемпіони України, Європи та світу, з яких найтитулованіші – Василь Береза, Роман Вишенко, Іван Ковальчук, Роман Карбівник, Павло Редько, Іван Хрущак, Валентина Примак, Сильвестр Дмитрів, Роман Нагірний, Богдан Мороз. 12 учнів Мирослава Степановича стали заслуженими тренерами.

У 1963–1969 рр. успішно працював головою Львівського міського комітету з фізичної культури і спорту, в 1990–1992 рр. – головою Львівського обласного спортивного комітету, де з його ініціативи було введено і апробовано нові форми організації фізкультурно-спортивного руху. У 1990 році був одним з організаторів створення Української Спортивної Асоціації на Львівщині. Був одним з ініціаторів і засновників, а згодом віце-президентом Національного олімпійського комітету України (1990–1999 рр.). Учасник міжнародної естафети олімпійського вогню (Київ, 2004). У 1992–2006 роках — ректор Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, з 2007 – Почесний ректор нашого закладу вищої освіти. У 2007–2020 рр. – доцент кафедри олімпійської освіти (2007–2020) нашого Університету.

Автор понад 60-ти наукових праць з проблем фізичного виховання та спорту, автор підручника «Вступ до спеціальностей галузі фізичної культури і спорту», співавтор видання «Золоті сторінки олімпійського спорту України». З 1997 року очолював гуманітарну секцію відділення фізичної культури Української Академії наук, був членом Львівського обласного товариства «Просвіта». Брав активну участь в суспільно-політичному житті. Впродовж 30-го березня 2009 – 1-го жовтня 2010 року працював головою Відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області.

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2005), Почесною відзнакою Кабінету Міністрів України (2008), Нагрудним знаком «Петро-Могила» (2006), Почесною відзнакою Національного олімпійського комітету України (2001), Відзнакою Європейського олімпійського комітету (2002), Почесною відзнакою імені професора Івана Боберського (2011), «Відмінник освіти України» (1997), Медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» (2001), Ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (2011). Номінований до зали слави Музею українського спорту США та нагороджений почесною відзнакою №7 товариства «Україна-Світ» (2019).

Напевно не можна не відзначити й людські якості Мирослава Степановича – доброта, порядність, чуйність, готовність прийти на допомогу та дати мудру пораду, поділитися життєвим і професійним досвідом. Він завжди дуже доброзичливо і коректно ставився як до колег по роботі, так і до студентів, тим самим заслуживши авторитет та пошану як в одних, так і в других. Але тепер це все в минулому…

Ректорат, професорсько-викладацький склад, студенти і випускники та усі працівники Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського сумують з приводу смерті Мирослава Степановича та висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам та учням покійного… Вічна й світла пам’ять про Герцика Мирослава Степановича – видатну людину, справжнього українського патріота, людину честі і слова, яка усе своє життя присвятила спорту та освіті, навічно залишиться в наших серцях.

Вічна пам’ять…

P.S. Парастас за покійним відбудеться в середу, 25-го вересня о 19:00 в Храмі Священномученика Климентія Шептицького у Львові,
по вулиці М. Кривоноса, 1. Там же у четвер, 26-го вересня, о 07:30 відбудеться літургія,
а о 08:30 розпочнеться чин похорону.

Поховають Мирослава Степановича в його рідному місті Болехові Івано-Франківської області.
Похоронна процесія вирушить зі Львова до Болехова о 09:30 год.
Панахида в церкві м. Болехова розпочнеться о 12:30.

Прокрутити вгору