Сьогодні, 14-го квітня 2024 року, свій 65-літній ювілей відзначає завідувач кафедри футболу Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Відмінник освіти України, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, автор / співавтор понад 50-ти наукових та науково-методичних праць, доцент Лапичак Ігор Євгенійович – доброзичлива й порядна людина та прекрасний і відповідальний фахівець, який вже майже чотири десятки років працює у нашому закладі вищої освіти.
Вельмишановний Ігоре Євгенійовичу, з нагоди Вашого ювілею, Ректорат та увесь колектив університету висловлюють Вам свої щиросердечні вітання та низько уклінну подяку за багаторічну педагогічно-викладацьку й наукову діяльність і організаційну роботу, а також за вагомий особистий внесок у підготовку молодих кадрів галузі й розвиток студентського футболу та футзалу в Україні загалом і нашого регіону зокрема. Упродовж усієї трудової діяльності в нашому університеті, а це немало-небагато – 38 років, Ви завжди вирізнялися своїм професіоналізмом – фахово виконували свої функціональні обов’язки і тим самим не словом, а ділом показували молоді, як саме потрібно ставитися до роботи.
Окрема подяка Вам за високоефективну працю на посаді заступника декана факультету післядипломної та заочної освіти, яку ви обіймали впродовж 17 років поспіль, а також за плідну підготовку молодих наукових кадрів. За час роботи в нашому виші Ви здійснювали керівництво науковою роботою понад 30-ти студентів і магістрантів, підготували дворазову призерку Всеукраїнської олімпіади зі спеціальності «Фізичне виховання» Надію Філінську. При цьому Ви завжди дуже коректно й доброзичливо спілкуєтеся як з колегами по роботі, так і зі студентами, тим самим завоювавши і в одних, і в других авторитет та повагу.
Гарним підтвердженням Вашого професіоналізму та фаховості є й Ваші державні та галузеві відзнаки: Нагрудні знаки Міністерства освіти та науки України «За наукові та освітні досягнення» і «Відмінник освіти України», Подяка Міністерства освіти та науки України, Грамота Львівської обласної ради, Почесні Подяки Української Асоціації футболу, Асоціації футзалу України та Львівської асоціації футболу.
Вітаючи Вас у цей прекрасний недільний весняний день з уже достатньо серйозним ювілеєм, ми не можемо, на превеликий жаль, не пам’ятати, що нині триває уже 781-й день, як проклята усім демократичним світом орда москалів вторглася на дану нам Господом Святу Землю. Тож перш за все ми хочемо нині побажати Вам, та й нам усім також, якомога швидшої, а головне, повної перемоги Збройних Сил України над варварами з мухосранська і задрипінська – аби український народ повернувся до мирного життя та відродив і почав розбудовувати нашу Вільну Державу!
Звісно, як годиться на уродини, а тим паче ювілейні, від усієї душі хочемо Вам побажати й на багато років міцного-міцного здоров’я, справжньої любові, якомога більше радості та підтримки в усьому від рідних, близьких й друзів, щирої поваги від колег по роботі, студентів і усіх, хто Вас оточує. Бажаємо щиросердечно й нових творчих успіхів у педагогічно-викладацькій діяльності та науковій роботі, а також матеріального достатку і добробуту.
Шановний Ігоре Євгенійовичу, 65 років – це однозначно не привід для смутку або печалі. Навпаки, 65 – це, як свідчить народна мудрість, зрілість золота! Тож нехай до сотні літ, а можливо й далі – чому ні, летять не озираючись роки Вашого життя. Здоров’ячка бажаємо Вам від води ключової, багатства від нашої земельки святої і нехай доля завжди усміхається та старості не піддається.
Нехай поряд з Вами завжди буде ніжний люблячий погляд і веселий сміх рідних й близьких, а також хороший і надійний друг та пісня тиха, що розганяє тугу, лихо й смуток. Хай оминають Ваш дім біди і нещастя, живіть з позитивом і щодня мрійте про нові та цікаві життєві пригоди й зустрічі з неймовірно добрими людьми. Бажаємо Вам ще довго прожити, тож, відповідно, й здоров’я міцного також зичимо ще на довгий вік – щоб внуків встигли ще одружити і правнуків як мінімум благословити у цей світ.
Усе було у Вашому житті – і радості, і біди, і мед солодкий, і полин гіркий… Нехай тепер буде якнайменше кривди, а більше гарних і щасливих днин. Хай доля шле добро і щастя, міцне здоров’я, море благ земних, а щедрі дні, мов квітчасті рушники, нехай ще довго стеляться до Ваших ніг. Тож ще раз прийміть найщиріші наші привітання й побажання. І нехай вони звучать на Вашу честь ще принаймні до сотні літ!
Як чоловік, Ви вже багато разів відбулися, так нехай же атакує в нагороду любов і щастя! Зараз наступають найкращі роки! Нехай Вас завжди радує цей результат прожитих років і не наводить тугу, а дає колосальні надії в майбутнє! Завжди зберігайте та не втрачайте силу і бадьорість свого духу! Бажаємо, щоб безперервно довгою низкою були тільки світлі і легкі дні! Нехай серце буде вічно молодим для нових пригод по незвіданих дорогах! Терпіння вам і благополуччя!
З роси й води Вам, шановний Ігоре Євгенійовичу і нехай Всевишній береже Вас,
Вашу родину та нашу одну на всіх Неньку Україну!
Що не могло в страшнім присниться сні
Ні прозвучати в найзухвалішому слові,
Це те, що перших шістдесят п’ять літ
Прийдеться святкувать під час війни.
Ви знали холод повоєнних літ,
Ще пам’ятаєте смак хліба з кукурузи,
Квітневий ранок і Гагаріна політ!
…Та розрослась калинонька у лузі.
А час у скроні срібла підкида,
Пройшли роки і всього в них бувало.
Ступала в дім і радість, і біда,
В житті не раз знаходили й втрачали.
Та лиш не розгубили свій запал,
В порохівниці порох ще знайдете.
І не один позаздрить іноземець,
Як щоранку бадьоро вгору йдете!
Тож хай на імениннім пирозі
Ще не одна добавиться свіча!
