Бріскін Юрій Аркадійович
- Радник Ректора зі стратегічного розвитку та інновацій.
- Вчений у галузі фізичної культури та спорту
- Завідувач кафедри теорії спорту та фізичної культури.
- Доктор наук з фізичного виховання і спорту (2007), професор (2008).
- Майстер спорту з фехтування.
- Заслужений діяч науки і техніки України.
Закінчив з відзнакою Львівський державний інститут фізичної культури у 1989 р. У 1989-1998 рр. працював тренером з фехтування.
У 1998 році захистив кандидатську дисертацію «Оцінювання готовності спортсмена до оптимального рішення в ситуації спортивного двобою (на матеріалі дослідження спортсменів-фехтувальників)», присуджено науковий ступінь кандидата психологічних наук (спеціальність педагогічна та вікова психологія), у 2007 році – докторську дисертацію «Теоретико-методичні основи спорту інвалідів як складової міжнародного олімпійського руху», присуджено ступінь доктора наук з фізичного виховання та спорту (спеціальність олімпійський і професійний спорт). У 2008 році присвоєно вчене звання професора кафедри теоретико-методичних основ спорту.
В Університеті працював на посадах викладача кафедри теорії фізичної культури і спорту (1991–1997), старшого викладача (1997–1999), доцента (1999–2007) завідувача кафедри.
Голова спеціалізованої вченої ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій Д 35.829.01 (Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського).
У 2017 році присвоєно Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Львівської обласної державної адміністрації, Дипломом Національної академії педагогічних наук України за вагомий внесок у розвиток наукових шкіл у галузі вищої освіти, Подяками Національного Олімпійського комітету України та Федерації фехтування України.
Автор, співавтор понад 350 наукових та навчально-методичних праць (понад 50 опубліковано у провідних іноземних виданнях), зокрема підручника, 6 навчальних посібників, 8 монографій. Основні: підручник «Спорт інвалідів» (2006), 6 навчальних посібників: «Паралімпійський спорт» (2001), «Адаптивний спорт. Спеціальні Олімпіади» (2003), «Організаційні основи Паралімпійського спорту» (2004), «Вступ до теорії спорту інвалідів» (2008), «Історичні, організаційні та соціальні аспекти розвитку спорту інвалідів» (2011), «Оздоровче плавання» (2017); три індивідуальні монографії: «Готовність спортсмена до прийняття оптимального рішення в ситуації спортивного двобою» (1997), «Теоретико-методичні основи інваспорту» (2005), «Спорт інвалідів у міжнародному олімпійському русі» (2006) та п’ять колективних монографій: «Адаптивный спорт» (2010), «Оцінювання психофізіологічних станів у спорті» (2013), «Теоретико-методичні основи управління процесом підготовки спортсменів різної кваліфікації» (2018), «Інноваційні засоби підготовки спортсменів у фехтуванні» (2018), «Теоретична підготовка у циклічних видах спорту» (2021), «Тактика у сучасних олімпійських спортивних єдиноборствах» (2023).
Має 28 патентів України на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
Підготував 5 докторів та 6 кандидатів наук з фізичного виховання та спорту.
Головний редактор наукового журналу «Фізична активність, здоров’я і спорт»; співробітник редакційної колегії наукового журналу «Теорія і методика фізичного виховання і спорту», збірника наукових праць «Stan, perspektywy i rozwój ratownictwa, kultury fizycznej i sportu w XXI wieku» (Польща).
Обраний до Секції з фізичної культури і спорту Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (від 2018).
Включений до складу виконкому Олімпійської академії України (від 2002), ГО «Українська науково-дослідницька Асоціація» (від 2019).